Культ Істини, книга друга, Шляхом Істини

9,40 Про гуманність

                Взимку 1987 року в столиці Франції, в Паризі, (правильно Паріз, але не Париж) Михайлу Сергійовичу Горбачову на прес-конференції поставили запитання:

              – Що сталося з Радянським Союзом?

              Розумний чоловік гранично точно і лаконічно відповів:

               – Ми не врахували існування в СРСР середнього класу.

              Але, визнання середнього класу веде до автоматичного визнання ще, як мінімум, двох класів. Заява М.С. Горбачова на прес-конференції в Парижі була непрямим визнанням того, що суспільний лад в СРСР не був безкласовим. Тоді виникає питання: «Заради якого хрена робилася пролетарська революція?». І логічна відповідь на нього: «Організатори революції прекрасно знали про те, що вони створювали нову форму рабовласництва». М.С. Горбачов розвалив СРСР? СРСР сам розвалився, бо накрадені кошти невизнаним середнім класом потребували легалізації, а власники накрадених засобів хотіли стати безвідповідальними князями. Це буде відбуватися потім і в Україні під гаслом «регіонального розвитку». Бандити не звикли підкорятися законам, тому вони прагнуть стати законодавцями і правителями, хоч і маленької, але власної держави, або, хоча б, невеликого району держави.

                М.С. Горбачов затіяв перебудову державного ладу. В принципі, він змушений був піти на такі заходи, бо країна впритул підійшла до революції кривавої і нищівного. Після такої революції від Росії залишилися б одні шматки, на які з радістю накинулися би світові стерв'ятники, такі як США і Великобританія зі своїми спільниками. Перебудова почалася стихійно і без єдиного плану реформи політичної системи країни. Керівники СРСР не бажали втрачати свої повноваження, але з'явилася незліченна кількість людей, бажаючих вчепитися в важелі управління стадом політично неграмотних обивателів. Розпочата Перебудова давала всім шахраям надію на швидке і необмежене збагачення, тому вони всіляко прагнули пробратися в законодавчий орган країни.

                 Чорнобиль став тією точкою в історії Росії, після якої СРСР фактично вже припинив своє існування. Дата 26 квітня 1986 року зафіксована в Вищих Сферах задовго до утворення СРСР, як кінцевий пункт цієї держави на стрічці Простору-Часу. Швидкими темпами, чисто по-російськи, був побудований саркофаг над реактором Чорнобильської атомної електростанції. Відповідно, і результат виявився російським, саркофаг дав тріщину, через яку в атмосферу відбувалися викиди радіоактивного матеріалу. Потрібно було будувати новий саркофаг, на який потрібна у величезній кількості цегла. З усіх цегляних заводів Донецької області директорів заводів зібрали і повезли в Чорнобиль. Їздив до Чорнобиля і директор цегельного заводу селища Керамік. По приїзду з Чорнобиля директор нашого заводу розповів робочим те, що він бачив:

                – Саркофаг тріснув. Він голосно «кашляє» кожні двадцять хвилин, викидаючи в атмосферу через тріщину величезну кількість радіоактивного матеріалу. Людина, яка мимоволі вдихнула в себе радіоактивну пилинку, одразу відчуває гостре поколювання багатьох голок в шкіру голови.

                Після поїздки в Чорнобиль директорів цегляних заводів Донецької області зібрали на нараду, бо терміново потрібна величезна кількість цегли на новий саркофаг. Я не знаю, яке рішення було прийнято на обласній нараді, але результат цієї наради побачив. Якщо до Чорнобиля, для того щоб розвалити СРСР, потрібно було перевиконувати всі ті завдання, які давала компартія, то після квітня 1986 роки треба було для цієї мети робити все навпаки, тобто «чим гірше - тим краще». Треба було створити видимість хорошої роботи, але випуск продукції різко скоротити, що і було зроблено на заводах Донецької області.

                На цегельних заводах змінили графіки робіт. Процес випалу цегли безперервний, тому зміна графіка робіт призводить до різкого скорочення продукції, що випускається. Я працював в підготовчому цеху, де формувалася сира цегла. Ми приходили на роботу, робили цеглу і заповнювали ними всі вільні стелажі. За дві години всі стелажі були заповнені, а порожні стелажі до нас не надходили, бо не працювала бригада, яка висушену цеглу знімала із стелажів і закладала в піч. У наступну зміну виходив на роботу цех укладання цегли в піч. Але вони теж працювали не більше двох годин, так як не працював наш цех і не випускав мокру цеглу. Решта цехів працювали за таким же методом. Виробництво цегли на заводі скоротилося втричі. Перебудовані були графіки робіт на всіх цегельних заводах області. Втричі скоротився випуск цегли в Донецькій області, але графіки робіт міняти ніхто не збирався. В результаті на чорному ринку вартість цегли зросла вп'ятеро. Тепер для того щоб отримати на заводі цеглу для будівництва житлових будинків, треба було везти директору заводу величезний мішок з подарунками. Навіщо керівники донецької області утворили саботаж? Щоб затримати будівництво саркофагу, й тим самим знищувати населення країни? Це була вказівка Москви, чи донецькі комуністи проявили ініціативу? Ні, це вже була Перебудова комуно-соціалістичного ладу країни на лад комуно-капіталістичний. Капіталізм в СРСР почав напівлегальне існування. Він був дозволений і управлявся компартією, але в прихованій від народу формі. Те ж саме поступово вводилося і в інших галузях промисловості.

                 На людській гідності будуються долі людей і долі державних утворень, тому гідність простої людини необхідно повсюдно захищати. Мені теж доводилося захищати свою людську гідність неодноразово. Одного разу мене намагався принизити молодий чоловік, який відбував термін покарання в Авдіївці. Я не знаю, з якої причини він потрапив в це місце. Я йому сказав:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше