9,45 Форма і зміст бувають суперечливими

               У Лариси була виразка шлунка, мастит грудей і нефрит нирки, яку чоловік відбив їй у вигляді відплати за її ставлення до подружніх і материнським обов'язків. Лариса лежала в лікарні з виразкою шлунка, а я приїхав в лікарню, щоб поговорити з її лікарем. Вислухавши лікаря і ознайомившись з аналізами, я сказав йому:

             – Я вилікую її. Вона більше ні разу з виразкою шлунка не потрапить до лікарні.

              – Вам це не вдасться. Я цю жінку добре знаю. Вона раніше працювала в нашій лікарні. Її психічний стан не дозволяє їй позбутися від хвороби.

              – А я Ларису знаю з того часу, коли їй було шістнадцять років. Я знаю причину її захворювання, тому мені вдасться її вилікувати.

             Я виконав свою обіцянку. Протягом двох місяців шлунок. 

                Одного разу Лара запитала:

               – Чи не зміг би ти поворожити подрузі мого дитинства, Людмилі?

              – Чому б і не поворожити хорошій людині. Нехай приходить.

             Людмила прийшла через п'ять хвилин. О-о-о! Яка це жінка! Вона була тією жінкою, на яку не відразу звернеш увагу, а, звернувши увагу, захопишся так, що забудеш все на світі. Людмила Гладкова створювала на чоловіків таке ж враження, як і графиня Воронцова. Зображення графині Воронцової я бачив в картинній галереї. Я кинув швидкоплинний погляд на картину з зображенням рудої жінки і пройшов мимо. Я пройшов мимо, та раптом щось незрозуміле в моєму мозку мене зупинило. Я вернувся до картини. Чим довше я вдивлявся в зображення графині Воронцової, тим більше вона підкорювала мене. Яка красива внутрішня сутність цієї жінки, зачаровує! Надзвичайно красивою жінкою була графиня Воронцова, але яким талановитим треба було бути художником, щоб зуміти передати в картині внутрішню красу людини! Чим же я захоплювався, розглядаючи портрет графині Воронцової? Я захоплювався майстерністю Природи і майстерністю митця.

                Що таке – зовнішня красота людини? Це людина з правильними рисами обличчя і правильною фігурою, але така краса холодна, не чіпає за серце. Правильно сформовану людину привабливим і неповторним роблять родзинки – невеликі відхилення від норми, але відхилення приємні. Чим більше родзинок в зовнішньому вигляді жінки і в її вчинках, тим красивішою буде вона, але і в кількості родзинок повинна бути дотримана допустима міра. Зовнішня краса жінки – всього лише оправа, в якій міститься душа її. Красива душа робить жінку зовні красивою навіть якщо у неї неприваблива зовнішність.

               Рудуваті волосся Людмили Гладкової кільцями обрамляли обличчя слов'янського типу. На приємному обличчі дрібні веснянки манили, притягували до себе. З-під світлих вій на мене дивилися сині очі. А красиві й не нафарбовані губною помадою ніжно рожеві губи були дуже привабливими. Людмила прийшла в туфлях на високих підборах. Хода у Людмили чітка і в той же час ніжна. Здається, що Людмила не йде, а танцює. Я ще не бачив такої жіночої ходи. Я бачив одного разу красиву жіночу ходу однієї валютної повії, але, то була хода диктатора, яка стверджує. Жінка-диктатор небезпечна самцю, бику, бидлу, а справжній муж диктатору не підкориться. У Людмили хода була привабливою, що зачаровує і підкреслює її цнотливість.

              Жіноча хода таїть в собі величезну інформацію. Вона говорить про те, яке виховання отримала жінка, про її здоров'я і про характер. Жіноча хода говорить і про те, вміє жінка тільки «брати» або тільки «давати». Якщо ж вона вміє, не тільки «брати», а й «давати», то в такому випадку їй ціни немає. Справжній муж цінує жіноче вміння приймати ласку і дарувати мужу ласку. Хода говорить і про чесність жінки. Хода скаже чоловікові і про те, чи варто йому підходити до жінки і намагатися налагодити з нею близькі стосунки, або ж треба пройти мимо з боязні потрапити в нехорошу історію. Є дуже гарні жінки з бездоганною ходою, але яких чоловіки бояться, тому що хода попереджає чоловіка про те, що він отримає від жінки таку відсіч, що пам'ятати про це йому доведеться дуже довго. Чоловік безпомилково по жіночій ході дізнається справжню цінність жінки, і дізнається, наскільки правильно жінка оцінює себе.

               Людмила виховувалася в благополучній працьовитій сім'ї, тому вона отримала гарне виховання і вищу освіту. Я розіклав карти і сказав Людмилі:

             – Ти досить скоро зустрінеш молодого чоловіка. Якщо ти не познайомиш його ні з однією своєю подругою, тоді ти вийдеш заміж і поїдеш з чоловіком далеко на захід від рідного дому.

             – Чому не можна знайомити нареченого з моїми подругами?

            – Через заздрощі. Твої подруги заздрісні і сексуально жадібні. Якби це було не так, то ти б вже була заміжня і була б щасливою. Той чоловік, якого ти недавно втратила, був краще того, за якого тобі доведеться вийти заміж. Ти втратила чоловіка через свою подругу, але до сих пір не знаєш про це.

             Не минуло й шести місяців після мого ворожіння, як Людмила вийшла заміж і поїхала з чоловіком жити в місто Кам'янець-Подільський.

             Лариса теж попросила мене, щоб я і їй погадав. Ларисі я не став гадати на картах, але сказав:

              – Ти теж вийдеш заміж, але через кілька років. Ти поїдеш з цього будинку на південний схід, але будеш жити недалеко від нього. На відстані менше двох кілометрів.

             – Я не збираюся шукати собі нового чоловіка і ніколи не покину будинок, в якому жила моя мати!

              – Тим не менше, відбудеться те, що я сказав. Ти сама втечеш з цього двору.

              Якось батько Лариси сказав мені, що в минулому він був бойовим льотчиком:

              – Я, гвардії капітан, воював у Прибалтиці. Війна закінчилася, а я прилетів на літаку додому. Ось тут, біля будинку і приземлився.

              – Де Ви навчалися льотній справі?, - запитав я у нього.

              – На Рутченківському аеродромі ДТСААФ.