9,47 Відкриваючи Істину

                  Шанувальники окультизму і релігійні діячі переконують людство в тому, що просвітлення розуму людини і отримання таємних знань Істини відбуваються в одну мить. Вони переконують, що чоловік, який бажає довести себе до стану прийняття «осяяння», повинен навмисно створити собі надважкі умови життя, катуючи своє тіло позбавленням життєвих благ. У таких випадках іноді відбуваються «осяяння», але вони нічого спільного з Істиною не мають, бо миттєва інформація надходить не від Істини, а від різних джерел, які є антагоністами Істини. І тільки повністю дозріла свідомість в результаті накопичення життєвого досвіду і ретельного аналізу пройденого шляху, може ввійти в стан прийняття знань Істини. Штучно створені умови катування свідомості і тіла не прискорюють процес дозрівання свідомості, а руйнують кристал свідомості і роблять його пластичним, здатним прийняти і закріпити в собі будь-які конструкційні стереотипи мислення, але політичні і релігійні конструкції здебільшого шкідливі. Свідомість людини має дозріти, залишаючись незалежною, тому що Вищим Сферам потрібні тільки незалежні істоти. Треба бути стоїком, треба бути приблизно таким, яким був письменник Джек Лондон, щоб усвідомити, що причиною важких життєвих умов, перш за все, є сама людина.

             Не в одну мить і не в момент осяяння у мене з'явилися знання, а спеціальних книг я не читав і окультизмом не займався. Моїм першим помічником у пізнанні Вищих Сфер була книга «Рамаяна». У книзі «Рамаяна» є натяк на механізм зв'язку з Вищими Сферами. Мені цього виявилося достатньо, щоб і я пішов по тій стежці, по якій йшов Рама. Олена Реріх відкрила мені двері в тонкий світ, а я їй вдячний, як вдячний і автору «Рамаяни». Книги астролога, Павла Глоби, відкрили переді мною двері в першу з Вищих Сфер, допомогли в неї увійти і освоїти її. Я особисто не знайомий з цією чудовою людиною, а він не знає про моє існування, але це не має істотного значення. Не має істотного значення і те, що ми з ним є представниками різних світів. Мій кругозір розширювався, і відповідно до цього, збільшувалася кількість і якість контактів з тими сутностями, яких люди не бажають визнавати через самообмеження. Мій прогрес відбувався повільно, а я хотів знати багато. Я хотів знати, хто такі: «Ісус Христос» та «діва Марія», і, як то кажуть, «з чим їх їдять».

                Можна навчитися управляти автомашиною, але не знати механіку двигуна і трансмісію автомобіля. Не багато зможе такий водій взяти від автомашини. Можна ретельно вивчити механіку автомобіля і технологію виготовлення деталей для автомашини, але навіть не намагатися керувати автомобілем – такі знання не можна назвати пізнанням. Для того щоб пізнати щось, необхідно вивчити це «щось» і перевірити на практиці це «щось». Для того щоб пізнати таких сутностей як Ісус я повинен, перш за все, вивчити механізм магічних дій, в яких люди використовують його ім'я. Досліджуючи механізм магічних дій, я знайду закономірність і причину цієї закономірності. Біблія не розкриє мені ці секрети. Тоді, де шукати джерело цих знань? Ймовірно у відьом і чаклунок.

                У одної чаклунки, яку мені і в очі не довелося бачити, були дві дочки. За пляшку горілки я з дочками чаклунки домовився, що вони вкрадуть у своєї матері зошит і принесуть його мені на одну ніч. Пізно ввечері вони мені принесли зошит своєї матусі. Я всю ніч вибірково переписував із зошита ті молитви і заклинання, в яких вживалися імена Ісуса Христа і діви Марії. Рано вранці молоді жінки забрали у мене зошит.

                Механізм магії, який я відкрив у зошиті чаклунки, показав мені закономірність, яка не дуже мене здивувала, бо я внутрішньо був готовий зустріти таку інформацію. Чаклунки, звертаючись молитвами до психо-енергетичних утворень «Діва Марія» і «Ісус Христос», насилали на людей порчу, хвороби і відправляли людей в пекло. Молитвами ж до «Ісуса» і «Марії» чаклунки робили і добро людям, позбавляючи їх від хвороб, або від порчі. Так що ж воно таке: «Господь Бог», «Ісус Христос» та «діва Марія»? Що це за суті такі, іменами яких можна творити як добро, так і зло? Якщо енергією Ісуса і Марії розпоряджаються всі, кому не лінь, і хто як зможе, тоді «Ісус» і «Марія» не сутності, а якщо і сутності, тоді виникає питання: «До якого розряду сутностей вони відносяться?». 

                 Логічно те, що після зошита чаклунки я зацікавився магією. Я купив книгу «Магія», автора Папюса, і почав вивчати її. У роботах Папюса я виявив «закономірність тупика». Спочатку всі магічні дії починають працювати. Потім йде розвиток магічних можливостей з уповільненням і заходить в глухий кут. Я став купувати книги і інших магів. Скрізь одне і те ж - все магічні дії мають незначний розвиток, а потім загальмовуються і заходять в глухий кут, не маючи подальшого розвитку. Скрізь є тупики. Що за закономірність така? З чим це пов'язано? Маги не бажають повністю відкривати свої знання? Ні, я відчуваю тут зовсім інше, не зовсім мені зрозуміле. 

                Я вирішив купити книгу «Таємна Доктрина» Е. П. Блаватської, але мені це не вдавалося. То у мене не було грошей для покупки «Таємної Доктрини», то навпаки – гроші у мене були, але книгу знайти не міг. Я прийшов до висновку, що Небо перешкоджає мені в покупці цієї книги. Ну, що ж, я почекаю.

               У газеті «Діти Всесвіту» друкувалися уривки з твору «Аум», Олени Реріх. «Аум» відкрив мені дорогу в Вищі Сфери. Усередині мене почала накопичуватися енергія. Я почав подорожувати в тонкому тілі. Подорожував я в польотах. Польоти в тонкому тілі - це завжди подорож в найближче майбутнє. Бувають сни, бувають сновидіння, а також є і перебування свідомості в тонкому тілі. Треба навчитися розрізняти ці явища. Сон - спонтанна робота мозку по інерції.