ПЕРШИЙ ЕТАП. Місце Кам'янисте

                 Величезний степовий простір від Дніпра до Дону, обмежений з півночі річками Десна та Сіверський Донець, а з півдня Азовським морем, одвічно був полем битви корінних народів Європи з агресивними азіатськими племенами і народами, що проривалися в Європу – Едем світу людського. Донецький Кряж і Приазовська Височина розділили басейни річок, що течуть в Азовське море, і ріки басейна Дніпра, спадаючого в Чорне море. На найвищих місцевостях Приазовської Височини ланцюгом простяглися кургани – сліди стародавніх поселень та культових споруд. Є серед них і кургани, котрі насипали запорізькі козаки по кордонам своїх володінь.

                  У східній частині Приазовської Височини, за три кілометри на південь від залізничної станції Розівка, знаходиться кам'яна височина, схожа на мініатюрні гори. Місцеві жителі називають це місце Кам'яними Могилами, а у древніх людей ці мініатюрні гори мали назву «Бесташ».

                  Стародавнім людям назви географічних місць відкривали велику езотеричну інформацію, бо, почувши слово, вони «бачили» в ньому інші інформаційні поля, кревно пов'язаних з цим словом. Почувши тільки одне слово, людина «бачила» інші слова, задіяні в інформаційному просторі почутого слова. Древня людина могла бачити те, що чула, і чути те, що бачила. У сучасному людстві теж зустрічаються такі індивідууми, але таке явище виключно рідкісне, а в давні часи таким «даром» володіла велика частина європейців.

                 У стародавніх назвах географічних місцевостей зберігається величезна історична інформація, бо стародавні люди в назви географічних місцевостей намагалися вплести якомога більше логічно пов'язаної інформації, тому етимологія назви «Бесташ» містить настільки багато інформації, що можна написати про це окрему книгу. Якщо зазирнути вглиб століть, то свою історію назва «Бесташ», як детермінант, починає з 14 тисячоліття до нової ери.

                  У Кам'яних Могилах з надр Землі йде сильне випромінювання чорної енергії, яке є проявом Великого Звіра, а венети цього звіра називали Чорнобогом. Тому Кам'яні Могили європейці назвали «беста» - Звір. Корінні європейські народи словом «besta» називали диких тварин і всіх істот, які становлять небезпеку для людини. Від європейського слова «беста» походить і українське слово «біс» (чорт), котрим позначалися служителі Великого Звіра. Назва місцевості «Бесташ» говорило європейцям про те, що ця місцевість дика, заповідна і небезпечна для людини, тому в цьому місці людині жити не можна, а також тут забороняється полювати на звірів.

                  З приходом у Північне Приазов'я народів, що говорять на тюркських мовах, назва «Бесташ» набуло значення Баш Тау - «голова гора» (панівна височина) та Беш Тау - «п'ять гір» (ця височина має п'ять невеликих вершин). Є й інші визначення назви «Бесташ» в тюркських мовах.

                  У древній Персії і навіть у сучасному Ірані словом «бест» позначаються «священні території», на яких будь-яка істота володіє правом недоторканності. Назва «Бесташ» на різних мовах несе інформацію: «Пташина-Бог», «Божественний Звір», «Голова Звіра», «Божественна Місцевість», «Заповідна Місцевість» і «Священний Притулок», де заборонені будь-які агресивні дії. Як видно, назва «Бесташ» несе в собі надзвичайно насичену інформацію для народів, що говорять на різних мовах. До того ж, між численними гранями інформації в слові «Бесташ» немає протиріч, бо кожна з цих граней тільки доповнює і збагачує загальне визначення назви «Бесташ».

                  Із південної околиці Кам'яних Могил починається степова річечка Калка і тече вона на південь. А з західного краю Кам'яних Могил бере початок степова річка Бесташ, котра зберегла древню назву Кам'яних Могил. В двох-трьох кілометрах південніше Кам'яних Могил річки Калка і Бесташ з'єднуються, утворюючи річку Каратиш, яка тече на південь і впадає в річку Берда. На східному краю Кам'яних Могил бере свій початок річка Кальчик, тече на південний схід і впадає в річку Кальміус.

                 В древній мові корінних європейських народів (в галльській мові) слово «cale» позначає жолоб, борозну, канаву, канал. А слово «miudo» має значення «мілкий», тому назву річки Кальміус слід вважати назвою суто європейською, яка містить інформацію про те, що річка Кальміус - «канал мілкий». В цьому районі є рідкоземельні елементи та алмази. Тут у величезній кількості водилися змії, і там є сильне випромінювання чорної психічної енергії. У тюркських мовах слово «Калка» має значення «золота», а на мовах народів Індії слово «калка» має значення «зміїна». Та в цьому слові є ще одна інформація - вона окультна.

                 В індійському епосі Калі - богиня чорної енергії, яка є носій психічних центрів матерії та агресії. Також словом «калі» позначаються місця, в яких випромінюється чорна енергія Шамбали. Шамбала створена людьми у віртуальній формі, але вона існує реально і жорстко прив'язана до певних територій Землі. Знайти місця, до яких прив'язана Шамбала, неважко - за давніми назвами географічних місцевостей. Шамбала має декілька регіонів. В Україні такими місцевостями є території Донбасу та Криму. У чорній енергії одні народи знаходять свого ворога, а інші – свого бога.

                 У 1240 році нової ери в апогеї свого царювання на Землі володарював Великий Хрест – в 11-ому градусі знака Зодіаку «Рак» день літнього сонцестояння збігся з апогелієм Землі. Апогелій – орбітальна точка небесного тіла, в якій небесне тіло знаходиться в найбільшому віддаленні від Сонця. В 11-му градусі Рака наше Сонце було в сполученні із зіркою Сиріус. У цьому положенні осьова лінія еліпса орбіти Землі (аномалії) перетнулася з лінією весняного і осіннього рівнодення (лінією між Тропіком і Атропіком) під кутом 90 градусів. Через кожні 5235 років астрономічні лінії Апогелий-Перигелий та Тропік-Атропік створюють або Великий Хрест, або Лінію Великої Згоди (коли ці лінії збігаються). Лінії Згоди і лінії Великого Хреста по черзі змінюють один одного. Лінія Великої Згоди встановлює на тривалий час мир і гармонію на Землі, а Великий Хрест провокує знищення людини людиною.