Культ Істини, Книга Третя, ЛІгво Великого ЗвІра

ДЕСЯТИЙ ЕТАП Одкровення Вищих Сфер

           Дев'ять етапів еволюції пройшла моя свідомість в біологічному тілі людини. Дев'ять етапів мого життя - довгий шлях, зазначений віхами історичних подій і віхами реформ еволюції моєї долі. Мета десятого етапу мого життя - пошук і дослідження Великого Звіра.

           У кожного дослідника, незалежно від предмета досліджень, життєвий шлях подібний до шляху альпініста, який прагне піднятися на незвідану вершину, приховану від погляду його в захмарній висоті. У мене, як і у альпініста, мета захмарна, невидима, тому мені не відомі небезпеки, з якими я зустрінуся на своєму шляху. Кожен подорожній бере з собою в дорогу те, що може забезпечити його особисту безпеку. Я ж, беру в дорогу тільки знання, набуті особистим досвідом.

              Нелегко жити з вантажем знань Істини, тому що вони автоматично звалюють на людину тягар відповідальності за все, що відбувається на Землі. Нелегко мати величезні можливості, а я такими можливостями до літа 1994 року вже користувався, бо автоматично виконувалися всі мої бажання й думки спонтанні, а це загрожувало небезпекою мені і навколишньому середовищу. Мені необхідно було постійно контролювати все, що виникало в моєму розумовому процесорі. Думки-віруси треба було знищувати, витрачаючи на це дорогоцінну енергію. Якби спонтанні думки я не знищував, тоді вони автоматично виконувалися б, а я перетворився б в грішника. Ставши грішником, я втратив би можливість користуватися енергією Простору, й відповідно до цього втратив би могутність і заступництво Вищих Сфер. У мене був найбільш прийнятний вихід з такого становища, це добровільне блокування своїх можливостей. З січня 1995 року я приступив до блокування своїх можливостей, плавно активуючи її. Я перевів механізм особистої безпеки в автоматичний режим і попросив Вищі Сфери взяти цей механізм під постійний контроль. За згодою Вищих Сфер я залишив собі тільки те, що мною легко контролювалося. З осені 1996 року, коли до мене прийшла жінка на ім'я Тамара, блокування моїх можливостей пішло більш високими темпами.

           Цікаво, чи знає Тамара про те, що вона виконує волю Вищих Сфер? Одного разу я запитав у неї:

          – Ти в травні цього року прийшла до мене в тонкому тілі і сказала про те, що прийдеш до мене восени. У вересні ти знову прийшла до мене в тонкому тілі і сказала, що прийдеш до мене вже в біологічному тілі за два тижні. Через два тижні після цього ми з тобою зустрілися. Що ти знаєш про це?

          – Ти мене здивував. Я нічого про це не знаю, - відповіла Тамара.

         Дійсне ім’я у цієї шляхетної жінки зовсім інше, але я не хочу, щоб деякі читачі моїх книг пізнавали її і вказували на неї пальцем.

          Пошук Великого Звіра і дослідження його - головна мета, заради якої я повинен переїхати жити до Ізраїлю. Я продовжував дослідження людини і людства, тому що Іоанн Богослов говорив: «Ім'я Великого Звіра - людське». Виходячи з цього висловлювання, слід зробити висновок, що шлях, який приведе мене до Великого Звіра, слід шукати в людських співтовариствах. Я вирішив проконсультуватися з Вищими Сферами з цього питання:

           – Мене цікавить еволюція людини. Чи всім людям може бути доступно те, що доступно мені?

           Відповідь надійшла без зволікання:

           – Повторення, матінка навчання, тому не дивуйся тому, що більшість Моїх пояснень починаються з повторення того, що ти вже знаєш. Отже: «Що має початок, те має і кінець, тому, що колись народилося має колись померти» - це фундаментальний закон Логіки і Природи. Але, виходячи з нього, можна зробити висновок про те, що Життя смертне. Це так, і кожна людина бачить смерть по всіх усюдах в приватному житті. Але в загальному все навпаки, бо Життя є тим Творцем, без якого не може існувати ніщо. Якщо Життя будь-коли зникне в усіх світах, тоді існування чого б то не було втрачає розумний сенс. Виходячи з цього, ми приходимо до висновку: «Життя якимось чином забезпечує собі безсмертя». А це вже закономірність. Але, в такому випадку нам необхідна база даних, з яких сформована ця закономірність. Життя і Смерть – взаємовиключні поняття, здавалося б, але це не так, бо: «якщо не буде Життя, то не буде і Смерті». Тоді: «Життя смертне?». Так, Життя смертне, але Воно прагне до Безсмертя, бо володіє інтелектом. Життя і є Інтелект, а все що є в Просторі-Часу створено Інтелектом. Інтелект, Життя і Буття різні поняття, тому їх не треба ототожнювати. У процесі боротьби між Інтелектом і Смертю формуються закони еволюції. «Вивчивши закони еволюції, і не порушуючи їх, сутність стає невразливою, безсмертною» - це закон буття, який тобі належить увібрати в свою свідомість й підтвердити його в процесі твого особистого досвіду. Відправною базою даних для такого Досвіду є знання про те, що: «Все що народжується, народжується для того, щоб в процесі боротьби із лиходійними утвореннями накопичити особистий досвід еволюції в векторі Безсмертя». Але всі сутності смертні, а Інтелект прагне до Безсмертя. З цієї причини Інтелект рослин і тварин створює насіння, щоб досвід боротьби зі злом і свою свідомість на рівні генів передати своїм нащадкам. Подібним чином, і по тій же причині, еволюціонує і Всесвіт, селекціонуючи найдосконаліші свідомості сутностей, щоб створити з них насіння, на основі яких створюються Нові Світи. Вищі Сфери, це Колектив Сутностей, сформований з найдосконаліших сутностей світу Буття, як з рослин, так і з тварин, а також з інших конституційних особливостей, про які сучасне людство не знає. На тлі вищесказаного вимальовується формула безсмертя: «Сутність набуває Безсмертя - смертю смерть свою подолавши». А суть цієї формули полягає в тому, що біологічне чи рослинне тіло сутності вмирає, а свідомість суті, якщо вона очистилася від грішних думок, і в муках власної совісті очистила свої колишні грішні вчинки, набуває нове тіло. Нове тіло може бути матеріальним, або енергетичним. Це залежить від того, про яку форму нового життя мріє людина після смерті свого біологічного тіла. Виникає нове питання логіки: «Навіщо безгрішному чоловіку потрібні нащадки?». Питання насущне, бо є дві причини, за якими чоловік повинен створити власне потомство перш, ніж звільниться від грішного тіла. По-перше, не кожен чоловік може бути безгрішним, бо: «Чи багато серед твого оточення ти знайдеш безгрішних товаришів?». До того ж: «Неможливо по Землі ходити і не грішити». Природною закономірністю створення потомства сутність перестраховує себе. По-друге, нащадки в турботі про добробут власних старих батьків, а потім в добрих поминках померлих батьків і в поминках патріархів роду по лінії батьків, живлять їх своєї психічною енергією, і тим самим підтримують функцію безсмертя свого роду і власне безсмертя. Саме з цієї причини національні колективи є закононароджені утворення, а інтернаціональні колективи утворення протизаконні, бо у них зруйновані патріархальні лінії зв'язку з Істиною, з Світом Безсмертя. Закони Конституції Всесвіту єдині для всього сущого, бо це закони еволюції, тому у Всесвіті немає обраних і улюблених «богом» сутностей, бо в разі перерозподілу цінностей в сфері інтелектуальної діяльності сутностей сформується Монстр, здатний знищити все суще в Світі Буття і, відповідно, здатний знищити і Всесвіт. Фундаментальною основою Конституції Всесвіту є закон про Свободу Вибору. Конституцією Всесвіту також заборонений диктат, бо насильство скасовує Свободу Вибору. Тільки свідомість духовно вільної сутності може бути насінням, тому Вищим Сферам не потрібні раби, як не потрібні пани і не потрібні придумані людьми «боги». Що визначає Свобода Вибору, що змушені вибирати собі сутності? Всім сутностям Всесвіту надана можливість вибору, але параметри вибору обмежуються якістю виконання Законів Конституції Всесвіту. Існування без будь-якого простору неможливе. Існувати в Просторі і не залежати від Нього, теж неможливо, бо все суще залежить від середовища проживання. Виходячи з цієї закономірності, слід зробити висновок про те, що: «Свобода - в абсолютному значенні, в яких би то не було мислимих і немислимих просторах, існувати не може». Вибором залежності визначається ступінь обмеження особистих можливостей. Матеріально поневолена людина гранично обмежена в матеріальних можливостях. Духовно поневолена людина гранично обмежена в духовних можливостях. Дотримання Законів Конституції Всесвіту дає людині духовне визволення. Духовне звільнення відроджує магічні здібності людини і підвищує їх, тому: «Кожна людина може досягти того ж, чого досяг ти, і навіть більше того».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше