10,11 Національна безпека

               «Національна безпека» в менталітеті русифікованих українців поняття перекручене, бо правлячими варягами впроваджене в пам'ять генів як «безпека держави», але не як «безпека національної культури». Що таке – держава? Держава – держати у власній руці народ і народні багатства. Державець – майже бог, бо господар всього, що є в країні. Отже, якщо є держава, тоді нею керує диктатор. Держава – це владні і силові структури держави власними законами узаконили своє панування над природними багатствами і над всіма тваринами, що живуть на території країни, включаючи сюди і двоногу худобу - народ. Національна безпека в менталітеті слов'ян обмежена поняттям безпеки не народу і природних багатств, а поняттям безпеки владних і силових структур, тобто хижаків. В Ізраїлі це зовсім не так.

                 Національна безпека Ізраїлю ґрунтується на безпеці кожного громадянина у всіх випадках повсякденного житті. Репатріантам, які прибули в Ізраїль з країн, які перебували тривалий час під політичним, економічним і етнічним диктатом Росії, доводиться постійно дивуватися благу, яке їх оточує на вулицях міст, на ринках, в магазинах і в установах. В Ізраїлі, як і у всіх інших цивілізованих країнах, дуже високо цінується чужий час. Куди б я не прийшов - в магазин, в державну чи приватну установу, по всіх усюдах відвідувачів обслуговують швидко і ефективно, з приємною посмішкою і добрими побажаннями. Черг практично немає ніде, а якщо таке і трапляється, тоді адміністрацією установи приймаються заходи, які прискорюють обслуговування відвідувачів. В Ізраїлі немає презирства державного службовця до простолюду. В Ізраїлі адміністративний працівник установи - слуга відвідувача, а відвідувач закладу – господар країни.

               В Ізраїлі службовця будь-якої установи і робочого якогось підприємства заберуть біля під'їзду будинку, в якому він живе, в строго встановлений час і відвезуть на роботу безкоштовно. З роботи теж в строго встановлений час і безкоштовно без затримки доставлять додому. Якщо ж робочий затримався на роботі з будь-якої причини, то його додому відвезуть на таксі за рахунок підприємства, або ж відвезе на своєму автомобілі начальник цеху або директор підприємства. До кінця робочого дня до парадного входу підприємства з'їжджається безліч таксі, мікроавтобусів і автобусів. Дві хвилини треба для того, щоб величезна кількість робочих роз'їхалася по домівках. Одного разу я на одну хвилину спізнився на автобус, яким відвозили робітників з «Тефрону», а водій автобуса не став мене чекати і поїхав. Я сказав про це диспетчеру підприємства. Диспетчер підприємства викликала по телефону таксі, а мене доставили додому за рахунок підприємства.

                 Одного разу, після закінчення робочого дня біля парадного входу підприємства водій таксі розвертав автомобіль, рухаючись заднім ходом. Він злегка доторкнувся машиною до тіла вагітної ефіопки і зупинився. Ефіопка застогнала і повільно присіла на землю. Так і сиділа вона на землі, не піднімаючись, поки її не забрала машина швидкої медичної допомоги. Водій порушив правила, доторкнувся до тіла ефіопки корпусом своєї автомашини. Свідки цієї пригоди прекрасно розуміли, що ефіопка симулювала хворобливий стан, але її ніхто не засуджував, бо вона, як і будь-який інший громадянин Ізраїлю, мала на це право. Вона пролежала в госпіталі кілька днів по збереженню вагітності. В результаті був суд водієві, за те що він заподіяв ефіопці шкоди здоров'ю. Для погашення моральних, психічних та фізичних витрат ефіопки, винуватцю довелося продати власну автомашину «Мерседес».

               Одного разу на «Тефроні» аргентинець травмував палець руки, палець потрапив під ріжучий інструмент. Палець був розрізаний неглибоко, але аргентинця забрала машина швидкої допомоги. Його відвезли в лікарню, обробили палець і привезли його назад на фабрику, тому що він міг продовжувати працювати. З аргентинцем на фабрику приїхав і страховий агент, для того щоб встановити причину травми і вартість відшкодування заподіяної шкоди здоров'ю робочого. Аргентинець знав, що треба робити в такому випадку, а вихований в дусі совєтського патріотизму чоловік заклеїв би свій палець ізоляційною стрічкою, й продовжував би працювати так, ніби нічого не сталося.

                  В Ізраїлі єдина комп'ютерна інформаційна система. На кожного громадянина Ізраїлю в єдиній комп'ютерній системі заведено особову справу. Що це дає?

              1) Людина побоїться щось вкрасти на підприємстві або в іншому місці, бо інформація про це буде занесена в пам'ять загальної комп'ютерної системи Ізраїлю.

             2) Чоловік прийшов у пошуках роботи на підприємство, де він сподівається отримати робоче місце. Працівниця відділу кадрів підприємства введе в комп'ютер номер теудат зеґут (номер паспорта), а комп'ютер їй покаже фотографію чоловіка, його сімейний стан, адресу його проживання, стан його здоров'я, чи бував він затриманий або оштрафований поліцією і т.д. і т.п. Нічого приховати не вдасться. Це погано? Ні, це добре! Погано буде двоногому хижаку і шахраєві, а добропорядному громадянину країни не треба бігати за довідками на вимогу будь-якої установи чи підприємства, бо комп'ютер видасть потрібну довідку.

               На автобусній зупинці, на лавочці, я забув свій мобільний телефон. Мені подзвонили на домашній телефон, номер якого був введений в пам'ять мобільного телефону і повідомили місце і час зустрічі з тією людиною, яка віддасть мені мій мобільний телефон без грошової винагороди. Подібна історія сталася і з двома моїми товаришами. Моїх товаришів розшукали і безкоштовно повернули їм телефони. Про що це говорить? Це говорить про те, що громадяни цієї країни мають совість і знають закон Справедливості.