Нічна гроза.. холодний дощ …
Він падає… і мертве місто…
Лиш спогади що залишаються від тебе
Я знав що ти підеш в цю ніч
І не кричав, і не благав я небо
Щоб повернути тебе знов собі
Це страх холодної темноти в мені
Він сковує тіло цілком усе
Найкращі спогади забрала собі
І залишила в душі пустку ти
Дівчинка з таксі – мій привид страху
У сотнях облич я бачу знову тебе
Ціла ніч любові і все без обов’язку
Сказала ти – як покидала мене
Каплі поволі перетворюються в річку
А я зостанусь на балконі один
Просто загубивши усе так без сенсу
Шляху на зад не бачу уже
Гримнула дверка в таксі і ти сіла
Я знав що це перший – останній раз
Тоді ще у дверях мені сказала
Щастя лиш мить – спогади час