Lady Victoria

Леді Вікторі

В самотньому парку на лавці я зі стогоном в душі

Знову образ пригадую її у своїх думках

Тієї, котра десь на другому чужого міста кінці

Образ, що бентежить мене у нічних снах

 

Чому ти така холодна, й далека від мого поля зору

Куди знову змагаємось в погоні не видимій

Ми наче на терезах протилежності вниз і вгору

Розминаємось у цій метушні так байдужій

 

Ці очі так давно знайомі і так давно мені чужі

Хто сказав що кохання лише взаємне

Ну хіба ж ти не вмієш кохати! О, леді Victory!

Ім’я для мене так бажане і так руйнівне

 

Ти з’являєшся на вулиці разом із заходом сонця

І зникаєш між холодних високих будинків

Королева моїх світлих думок, королева серця

Серед тисячі інших – лиш для тебе горів




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше