Що може бути краще вічної любові?

-Теорема: Бутерброд з ковбасою краще вічної любові.
Доказ: Що може бути краще вічної любові? Та нічого ж. А бутерброд - це краще, ніж нічого. - Ромчик виголошував не перший тост, але цей був найризикованіший.

Чомусь так сталося, що тільки мій коханий може собі дозволити сміятися над святим для кожного  з присутніх почуттям.

Ну майже для кожного. Що там у стажера зі святістю і почуттями, знає тільки стажер. І він єдиний з присутніх тут чоловіків щиро посміявся з Ромчиного жарту, але швидко викупив, що щось пішло не так. 

Занадто він спостережливий і чутливий до такого, якось майже по-жіночому. Зазвичай дорослі чоловіки сміються, коли смішно, не звертаючи уваги на тих, до кого жартик гумору ще не дійшов.

***

Але наш передовик виробництва не такий.  Він взагалі б себе нічим не видав, як здалося Ромі. Але задивився на Віру - Марійчину маму, яка так щиро веселилася, що й не помітив, як чоловіча половина товариства межується.

Що ж. Перевірка слуху пройшла непогано. Задля простого роботяги, хоч би й майстра на всі руки, цей Сергій занадто пильно відстежує реакцію кожного. Марія права. Дуууже непростий чувак.

А ще він чи то намагається непомітно стежити за лікарем Вірою, чи то несвідомо втрачає самоконтроль і його чорнющі очі самі знаходять цю жінку, варто їй щось сказати або трошки переміститися. (Марійка б зараз сказала, що фемінітиви важливі. І треба казати "лікаркою". Але ж це не вголос. Оце й називається самоцензура. А вона ж шкідлива, правда, мала?)

Не суть.Важливо, що Віра своєю присутністю виводить стажера з рівноваги. І це можна якось використати. 

Що ж то було вночі, нащо він влаштував весь цей цирк на дроті - невже тільки щоб красиво засвітитися перед начальством?  Підвищення тут йому не світить. "Золоті руки" - то одвічна посада, бо руки такі завжди потрібні, а яка в нього голова і чи принесе більше користі, ніж ті його руки - ніхто не знає.

Хоча цей трюк із заблокуванням дверей нібито каже, що голова  в Сергія варить. Але що саме варить - треба взнати.  І то якнайшвидше. Бо за деяке вариво не підвищення світить, а, як Марія каже "Ласкаво просимо звідси" і чарівний пендель на вулицю.

Він же практично безхатько, в нього через два місяці ого яка проплата за батьків. Чого він так ризикує?

Ну такі, як він, красунчики і дівоча згуба, на всіх дивляться зверхньо. жінок вважають легкою здобиччю, а чоловіків  просто зневажають, якщо ті не можуть переальфити цього альфу.

Він одного Зомбі виділив серед усіх нас.І то не бачу, щоб виявляв справжню повагу, скоріш це гра, тільки трохи старанніша. ніж перед усіма іншими.

І ще Віра. Стажер на неї зробив стійку зразу ж, як побачив. А потім повів себе дивно.

Спочатку розсипався  банальними компліментами в резервної шпаргалки недбалих пікаперів.Отримав відповідь, не рішився або не схотів піти далі того. що вважає за прийнятне.

І тепер намагається вдавати, що Віра його не цікавить більше, ніж усі інші. Але оскільки він зарозумілий і занадто самовпевнений, то не дуже  старанно маскується.

І навіть не припустив досі, що хтось з нас перевірив, що там справді сталося з лінією і підстанцією. 

Вважати інших дурнішими за себе - не найкраща лінія поведінки для того, хто щось приховує.

Але це б спрацювало на цей раз. Аби  не Віра -  знову вона, просто фам фаталь в долі нашого стажера. Принаймні в тому, що стосується його перебування тут.

Будем подивитись, як то кажуть. Причому будемо дивитися на те, як він реагує на Лікаря Віру. Вибач, Марійко. Мені так більше подобається. Так я краще підкреслюю для себе твердий характер твоєї мами.

І ще - так зручніше спостерігати. Він не помітить довше, коли перевірочні слова будуть іти не від нас, а від неї.

І ми його зловимо.Бо сьогодні двері відчинили. А завтра можуть не відчинити. Або наробити лиха якось по-іншому. Пожежа тут займеться швидко, наприклад. А їхати пожежній команді довго.

Я згущую фарби? Хочу і згущую. Зомбі ще не впевнився остаточно, чи то зі Славкою був випадок. чи все ж хтось доклав рук до того падіння на стадіоні.

Ну, почали.Коли ми  починаємо першими. то ми  і виграємо, такі от в нас шахи.

-Віро, а ви зі мною потанцюєте?  Джига - мій коник, а ви теж майстер. я бачу.

-Із задоволенням, Ромчику. Давай вже танцювати, бо я зараз переїм і розтовстію. Ті ірландці, мабуть, і в морозиво картоплю додають. А це ж самі калорії.

***

Що це щеня весь час до неї лізе?

Вампір якийсь. Довгий, худющий,  блідий, патли на очі падають. Роковий красень, теж мені.  Такі жінкам подобаються. Ще й молодший набагато.

Що за дурні танці - ні обняти, ні на вушко щось сказати напівнеприсойне, з підтекстом.  Оте дриґання ногами в неї так ... ну... ну так, воно непогано виглядає.

Весела феміна. І не дурна курка, це в них рідкість. І язик, як бритва.

Мій батько досі користується лезом. замість станка. Старий впертий  селюк.  Один невірний рух, і ти весь у крові.

Отакий в неї язик, як те лезо. І вона на мені його править, гострить. забавку знайшла. Я теж людлю забави. 

 Далі про язик не треба думати. Взагалі не треба думати про неї поки що. 

Вийшло непогано. Якщо десь і був прокол, то ці щасливі поні далі здогадів про моє намагання подати себе вигідно на новій роботі не підуть. 

Всі вони тут нелякані. Живуть у своєму вигаданому світі, життєвих проблем не знають. 

Думають.то в них неприємності. 

А мені б їх неприємності були за розвагу.

А їм мої? Цікаво - вона б могла щось зробити на моєму місці?

Де там. В неї батьки справді науковці на пенсії. І живуть точно в такому домі, як я придумав для своїх.  От якби можна було  щось сконструювати, покрутити, співставити, ну придумати нарешті, а воно б стало реальністю замість тої гидоти, в якій я живу, то ми може  б з нею...

Дурні мрії, стільки років відучать себе мріяти, і тут раптом розкиснути.