О, як ви так боїтеся  зостатись голодною, то я тоді з'їм тільки пиріжки. А бабусю залишу. За умови, що вона зготує вам вечерю..

Василь Михайлович, він же Зомбі, переживав момент чистого спокою і релаксу. Хтось би сказав. що чоловік і бізнесмен не може бути спокійний, коли справи гальмують, велика частка нажитого непосильною працею відійшла при розлученні дружині, а по дому носяться мокрі брудні собаки, з шафи на спину  може кинутися білий привид в образі кота з очима різного кольору, а чадо, що не визнає його батьком. й домочадці (це правильне слово?)вірять у тебе і не відчувають найменшої тривоги за майбутнє.

Але це факт. Зомбі нарешті відчував, що знову є кого боронити і за що боротися.  І те. що тиск скач - ну хай скаче, поки в нас болить серце.воно в нас точно є.

 Баба Танька і Зомбі сиділи в медичній кімнаті, де з медичного були тільки нова табличка - малюнок з червоним хрестом і чомусь півмісяцем на дверях і медична тривожна валіза Віри. 

Вигідні крісла і канапа, яку жартома планували оббити оксамитом або хоч би й плюшем, а також повісити плюшеві штори  в пандан, щоб створювати напівтемряву для занять з психоаналізу, нічим не нагадували  лікарню.

Менше з тим. тиск в Баби Таньки і в Зомбі був підвищений. Звичні ліки не дуже допомагали, лікар Віра думала, чим би їх замінити, коли до медкабінету завітала Марія.

-Ма, можна тебе попросити поміряти тиск Ромі?

-Все так погано що він не може дійти сюди?

-Все значно гірше. Він не визнає, що в нього можуть бути проблеми із здоров'ям. Ти ж бачила, що він витворяє в спортзалі? Придурок. Тягає те залізо, хоче з себе мрію клімактеричної істерички зробити.

-Про клімактеричних істеричок ми з тобою потім поговоримо. Як феміністка з феміністкою. А зараз що ти хочеш?. 

-Щоб ти поміряла йому тиск,  я його потримаю на одному місці. Він не хоче сюди йти. Каже - голова може боліти і в чоловіків просто так.

-Ясно. Посидь тут. Я сама. Не всі чоловіки перенесуть стійко, коли кохана дівчина бачить те, що вони вважають слабкістю.

**

-Це все погана екологія. кажу я вам - промовила з викликом баба Танька.  Магнітні бурі, ретранслятори,  в кожного по два мобільних і три телевізори. Ще й ноутбуки з комп'ютерами. Ніяке здоров'я не витримає. Комусь і розслабитись з їжею не можна, бо дієта не поживна. Сил нема. Ноги пухнуть.  Он пишуть - зникають бджоли, квіти запилювати нічим. Врожаї падають..

-От якби тут був Рома,  він би вам про бджіл чого тільки не порозказував. А поки його нема, то відкрию таємницю: комах гинуть від пестицидів, а не від випромінювання різних там веж. Пестициди  використовують від шкідників, а гинуть всі комахи, навіть корисні. Я бачила кіно, як у Китаї люди запилюють кожну квітку груші вручну, обертають її сіткою від птахів і шкідників. І щоби та груша не була темною. Бо покупець темний колір не любить.

-Ще й пестициди. Одну  хімію їмо.  Як там мій садочок? Килина-балерина теж хвилюється.

-З садочками як раз все в порядку. Підрізали. побілили. Ті ремонтники  всі з навколишніх сіл. На садівництві, мабуть, краще знаються,  ніж на ремонті. Але я їх контролюю. Он бачте. скільки зроблено?

-Ого, я б не впізнала свої кімнати.,якби не знала, що то мій дім...

-Це ще не все. Я їм сказала, що поставлю камери відеонагляду, як не бачитиму, що йдуть за графіком. І пообіцяла премію у вигляді вашої знаменитої наливки, Бабусечка Танюсечка.Тож доведеться її робити, тепер не відмовитесь

-От ти ж хитра дівка,  Манька.  Робитиму вже.  А тут за домом он скільки вільного місця. Треба там теж корисні дерева посадити. І горіх. Ви як. Михайлович?

-Я за. Мені та ваша наливка врятувала  як не життя, то любов до життя точно.

-Чого тільки ті чоловіки не видумають, аби підлеститися і випити.

-За той напій  я багато чого віддам. Ви ж знаєте. 

-Я теж його досі  пам'ятаю - сказала тихо  Марія.- То саме сонце і літо. Воно гріє серце...

-Маріє. Я хотів з вами поговорити, та закрутився зі справами. А ви нагадали про камери спостереження, а шановна Тетяна - про те, що нам всім чогось одночасно стало непереливки через тиск.

-О, ви теж помітили?

-Не ображайте мене, Маріє. Я ваш вірний клієнт. Ви мене  рятували не раз. Тільки хворий і кинутий  -  не значить розумово відсталий. Ми всі почули себе значно краще, коли переїхали в цей дім. Я вибирав для  нього місце дуже ретельно.  Коли ми в ньому,  то може здатися. що Київ десь далеко, кругом жива природа. Повітря тут завжди чистіше, ніж в середньому по місту, радіаційний фон ніколи не буває вище, ніж норма. Немає стічних вод поруч. Ну і лісопарк виділяє досить кисню, забирає на себе промисловий бруд.

-Та я пам'ятаю. Мов заново народилася. А тепер знову тиск.

-В мене наче немає проблем з тиском. Але Ромчик мене налякав. Я думала, він перетренувався. А може так і є, просто збіг обставин.

-Ні, не просто.

-Ви щось. знєте, Зомбі? Не тягніть інтригу. І до чого тут камери спостереження?

-Зараз, дочекаємось Віри Костянтинівни. Вона веде записи всіх звертань. І самі подивитесь, чи ваш Зомбі старий параноїк, чи щось тут неправильне коїться.

***

-Романе. Можна тебе відірвати від ноута?

-Віра Костянтинівна. Я навіть придумати не можу, чого вам не можна. Я не настільки хоробрий, щоб вам відмовити. Ви ж можете заборонити малій зі мною спілкуватися. Це вже колись було... брр. Не хотілось би  повторення.

-Боїшся, коли страшно, молодець. Тепер Марія може мене не слухатись, але деякий вплив на неї я дійсно маю. Ти явно здогадався, чому я тут.

-Так.

-І ще в тебе відкриті запити про тиск на моніторі. Це давно з тобою?

-Ні. Я, мабуть,  перетренувався. Хоча Балерина суворо слідкувала за тим, щоб пульс приходив у норму вчасно.

-Дуууже цікаво.  Ти проходив обстеження перед початком тренувань? Ти ж ніколи раніше не тягав залізо.

-Перед - ні. А після того, як мала мене вилаяла, і перед тим, як Балерина взялась за мене - проходив. Все в нормі. Ви ж знаєте. Я не хворий.

-Ще цікавіше. Я знаю, ти не хворий. Ти боїшся, що Марія ставитиметься до тебе як до хворого. Від цього можна теж захворіти, така от сумна новина. А тепер сядь спокійно і розслабся. Це не від тренувань. І ти не хворий. ПодИхай спокійно. Молодець. аА тепер закочуй рукав, не рухайся.