Легенда про дівчину без обличчя

7

Той єдиноріг, якого осідлала дівчина, чекав на протягом кількох днів, але та так і не з’явилася. Зрозумівши, що щось трапилося, наважився покинути чарівну галявину. Як тільки вийшов за межі галявини через водоспад, то прийняв образ білого коня, що скрити від людей своє існування. Не гаючи часу помчав на пошуки дівчини, яка порушила обіцянку повернутися до нього. Пробігаючи землями одного із землевласників розгнівав його, що той пустив стрілу в коня. Вона влучила йому в праве стегно і завдав такий нестерпний біль, що той змушений був повернутись назад. Добравшись до водоспаду, зайшовши у печеру впав знесилений до долу і голосно заіржав. 

Через кілька дівчині приснився дивний сон, про єдинорогів. Вона стояла на галявині поряд з ними, все було як завжди. Раптом зірвався сильний вітер, а коли він вщух то навкруги вже нічого й нікого не було, лише одна порожнеча. Це й сон дуже налякав її і вона чимдуж побігла до водоспаду. Біля водоспаду панував сильний вітер, який не давав їй проходу, але все ж таки вона пробралася крізь нього і зайшла до печери. Там на землі знайшла єдинорога у якого в стегні стирчала стріла з ноги. Вона обережно відламала наконечник стріли і витягнула стрілу, потім для того, щоб зупинити кровотечу, відірвала шматок тканини від сукні і перев’язала рану. Також вона руками носила воду, бо його мучила спрага через велику втрату крові. Гармонія не відходила від нього жодної миті і робила все для того, щоб він одужав, оскільки він постраждав через неї. Коли стан тварини покращився, то дівчину осліпило дивне світло, від якого віяло холодом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше