Легенда 23. ГАЛЯВИНА СОНЕЧКО

Місцевість: Стежка від Феофанії до Дідорівки.

Об’єкт: кругла галявина, діаметр біля 45 метрів.

На стежці "Від Феофанії до Дідорівки", дуже близько від шляху до лікарні Феофанія, привертає увагу симпатична кругла галявина з назвою Сонечко.

Думаєте, її так прозвали тому, що верхівки сосен тут нещільно закривають небо, і в ясний день на галявині завжди сонячно?

А ось і не вгадали!

Сюди сходяться десятки лісових стежин з усіх боків, ніби сонячні промені. По центру Сонечка стоїть напівкругла лава. Тут зручне місце для відпочинку і рухливих ігор. Гості лісу полюбляють влаштовувати на Сонечку пікніки, особливо популярна галявина у компаній із дітьми. І не знає ніхто, чому дітям так весело бігати по Сонечку.

Адже це непроста галявина. Це давнє місце лісових балів. Звідси стільки стежок, протоптаних, здається, не людьми, а звірами. Чи феями.

Останнє — близько до істини. Саме сюди збиралася маленька фея Мілана, молодша сестра Мавки на свій перший бал, коли Дереводракон вкрав її золотий перстень і лакові черевички.

От тільки ніжки фей не залишають слідів на лісових доріжках. Тож феї, мавки та лісовики ніяк не могли протоптати "промені" Сонечка. Їх створили люди та лісові тварини, яких несвідомо тягне з усіх боків до світлої галявинки.

І світло тут не тільки від негустих гілок і золотих стовбурів сосен.

Це ясне місце, веселе. Добра прикмета опинитися тут в сонячний день і спробувати порахувати всі стежки, що ведуть до заповідної галявині. Чим їх більше, тим краще! І чим яскравіше світить сонце крізь гілки, тим світліше на серці. Тому що буквально крок ступи за кордони галявини, довкола Сонечка на повний зріст постають похмурі тіні війни.

Та про них — інша історія. Скажу тільки, галявина в небезпеці!

Коли люди засмічують в лісі гарне відкрите місце, зловісні тіні й туди прориваються. Не втримати їх жодним кордонам.

Заростає галявина. Колись рівний майданчик вкрився буграми, закиданий корчами і вже в центр його тягнуть свої щупальця, немов спрути, сухі пні.

І все менш приємним стає відпочинок на Сонечку.

І все рідше тут грають лісові бали, приховані від людських очей.

Побачити танці лісового народу важко. Але вплив їх помітний на природу навколо.

Так геть зникне заповідне місце, якщо його не берегти!

І тоді перетвориться перетин безлічі стежок із Сонечка на Павука, а потім і стежки заростуть бур'яном й закидаються гілками. Й ніде буде людям сховатися від тіней війни. Стане ця частина лісу похмурим і страшним узбіччям дороги до лікарні. Вже ніхто не почує тут безтурботний дитячий сміх...