Спляча красуня

Сергій виснажено присів на диван в ординаторській, потираючи стомлені очі.

У новорічну ніч викликів як завжди було більше, тому в лікарні задіяли всіх вільних працівників. На свята навіть волонтери працювали, он в кріслах відпочивають хлопці-практиканти, а в дальньому кутку, на невеликій кушетці, заснула Наталка, молода блондинка-волонтер, яка ще вчора сама приїхала допомагати медпрацівникам.

Лікар мимоволі замилувався красунею. Сонячна позитивна дівчина, яка однією своєю присутністю викликала посмішки та гарний настрій у оточуючих... як можна було не звернути увагу на неї раніше?!

Сергій звик до того, що практиканти та волонтери - це діти, адже до них найчастіше приходили саме студенти, яким кортіло випробувати себе на практиці, тому й не звертав уваги на активних помічників... хм, виявляється, що даремно.

Наталка була майже його віку. Молода жінка працювала в бібліотеці, але жвавий характер вимагав дій і вона пішла на курси сестринської допомоги, потім додатково проходила ще якусь практику у медичному училищі і от вже майже рік приходила до них в клініку допомагати з хворими.

Часто рук персоналу не вистачало і от такі от волонтери дуже допомагали виснаженим лікарям. Коли ж було спокійніше, то Наталка просто розмовляла з пацієнтами, або читала їм, під час своїх вечірніх чергувань. Чоловік добре пам'ятав, як неодноразово розганяв натовп, який збирала навколо себе ця дівчина.

Сім'ї у красуні не було, заміж не вийшла, що було досить дивним для Сергія, який вважав, що одна справа він - заклопотаний лікар, який весь час присвячує клініці, але от з молодою жінкою, яка навмисне шукає варіанти куди подіти залишкову енергію, так не мало б бути...

Роздумуючи над викрутасами долі, чоловік ще згадав, що її батьки наче жили у іншому місті, виховуючи дітей з дитбудинку, яких всиновили після того як зрозуміли, що єдина донька вже доросла і живе окремо, а грошей та любові у них ще достатньо для виховання нового покоління.

Можливо Наталка намагається заповнити порожнечу, яка її оточує, якщо звикла до теплих родинних стосунків, тому й тягнеться до людей.

До ординаторської зазирнула одна з чергових медсестер, перериваючи аналітичні роздуми лікаря, і покликала його до операційної.

Сергій швидко підвівся, вислуховуючи пояснення жінки щодо стану нового пацієнта.
Привезли ще одного хворого, що постраждав від розриву саморобного феєрверку, який намагався запустити на своєму подвір'ї, в результаті чого отримав опіки та глибокі рани, які супроводжувались не лише пошкодженнями шкіри, але й глибокими розривами м'язових тканин на руці та грудній клітці.

Операція була б простішою, якби відновлювати потрібно було рівну різану рану, але шматки плоті, які залишились після розриву піротехнічного пристрою, було досить важко привести до ладу, ще й відновити при цьому цілісність судин та м'язів, коли більшість уражених зон просто відмерли та почорніли.

Сергій повернувся до ординаторської вранці, перехопивши дорогою горнятко кави, яке принесла йому одна з дівчат-практикантів, помітивши виснаженість лікаря після операції.

В кімнаті нікого не було... а, ні, на кушетці так і спала Наталка.

Чоловік підійшов до вікна і, спостерігаючи за розміреним сильним снігопадом, почав пити каву. Так приємно було відчувати, як приходить розслаблення до стомлених м'язів, а заполошні думки, викликані напруженістю свідомості, яка завжди супроводжувала його під час операції, сповільнюються.

- О, наша спляча красуня ще не прокинулась, - тихо сказав Віктор, який теж тільки-но повернувся з операції.

У товариша була родина, тому на чергування він зміг приїхати лише о четвертій годині, коли його діти пішли відпочивати.

- Нехай спить, вона ще з минулого ранку на ногах, - відмахнувся Сергій від слів лікаря.

- Та я ж не проти. Просто дивно, адже зазвичай всі годинку-дві подрімають та й знову в стрій повертаються, - знизив плечами лікар. - А Наталка наша вже спала, коли я приїхав.

Сергій глянув на дівчину і посміхнувся. Блондинка підперла кулаком щоку і тихо, майже непомітно, та якось рвано, сопіла. Усмішка зникла обличчя лікаря і він, поставивши горнятко на підвіконня, швидко підійшов до Наталки.

- Агов, сонько, прокидайся, - чоловік легенько торкнувся до плеча дівчини, але ніякої реакції не було.

- Ти ж тільки-но сказав, щоб вона ще відпочивала. Чому вирішив розбудити, наче ж потік травмованих вже зменшився?, - здивовано запитав у лікаря товариш.

- Послухай як вона дихає, тобі це нічого не нагадує?, - схвильовано поцікавився Сергій, ігноруючи запитання Віктора.

Другий лікар підійшов до кушетки і прислухався до дівчини.

- Ну, всі по різному сплять, я якось не дуже прислухався до інших людей, - на обличчі Віктора зчиталось занепокоєння.

- Але ти теж розумієш, що щось не так, - кивнув Сергій, витягуючи ліхтарик з кишені.

- Кома, - здивований голос лікаря пролунав для Сергія, як щось схоже на вирок, хоча він і сам побачив, що зіниці дівчини звужені і не реагують на світло.

- Дідько, що тепер робити, - занепокоєно підскочив чоловік. - Віктор, давай до медсестри, нехай палату підготує, а я поки тиск та температуру перевірю, щоб визначитись зі стадією.

Сергій взяв тонометр і почав міряти новій пацієнтці тиск, поки його товариш побіг дізнаватись про вільні палати.

Всі медики були шоковані новиною. Ніхто не міг зрозуміти, як так, що молода жінка, в якої не помічали ніяких ознак погіршення самопочуття, просто заснула після важкого чергування і при цьому раптом впала в кому.

Напруження додавали ще й пацієнти, які потрапили у лікарню з харчовими отруєннями чи явними ознаками вірусної інфекції, що спровокувала погіршення самопочуття. Та й легкотравмовані вже готувались до виписки, збираючись під пильним наглядом занепокоєних родичів.

Багато хто почувався краще після крапельниць і вимагав відпустити їх додому, щоб продовжити святкування, ігноруючи при цьому зауваження лікарів щодо складності їх стану та необхідності дочекатися результатів ранкових аналізів, які люди нещодавно здали.