Лисичка-суддя

Зима вирішила потішити людей пухнастим білим снігом, яким вже другий день поспіль засипала місто. Поважні будинки та стрункі дерева виглядали просто казково в світлих шапках та снігових шубах.

Мар’яна з Тетяною позитивно сприйняли пропозицію своїх товаришів, які покликали дівчат погуляти після лекції в п’ятницю. Молодь випила гарячої кави прямо біля університету і вирушила до парку, радіючи такій чудовій погоді.

Добряче нагулявшись на свіжому морозному повітрі та награвшись у сніжки, компанія відчистила одяг від снігу і поспішила на перегляд фільму, про який деякі з них почали домовлятись ще під час пар.

В кінотеатрі було тепло та затишно, великі яскраві плакати запрошували до перегляду нових фільмів, аромат свіжого попкорну лоскотав ніздрі, а молодь весело гомоніла біля каси, вирішуючи на який сеанс сьогодні краще піти.

- Я хочу на фільм жахів сходити, - Мар'яна пристрасно доводила свою точку зору друзям, енергійно розмахуючи руками. - Моторошні протистояння упирів та перевертнів, привиди та демони, які очікують своїх жертв на кожному кроці, море крові та напружені моменти, які добряче лоскочать нерви глядачам... що може бути кращим за все це? Ще й в п’ятницю ввечері.

- Ні, не хочу жахи дивитися, - Тетяна переплела руки на грудях, роздивляючись подругу з-під світлого чубчика. - Ввечері не нерви лоскотати потрібно, а щось добре та романтичне дивитися. Давайте на комедію сходимо, он якраз новий фільм запустили з моїм улюбленим актором. Поцілунки, подорожі, веселощі... хто як не ми самі зможе додати в наше життя краплину позитиву?!

Тетяна з Мар'яною були рідними сестрами, але з самого дитинства не могли дійти згоди навіть в самих звичайних питаннях. Дівчата сварилися через одяг, іграшки, зачіски та інші вподобання, не могли поділити увагу батьків та хлопців, змагалися за кожен клаптик навколишнього світу, намагаючись випередити одна одну.

І в цей раз вони ще довго сперечалися б, якби один з хлопців, які прийшли з ними в кінотеатр, не перервав їх дискусію, обійнявши обох сестер за плечі.

- Ми підемо на фентезійну стрічку, більшість з компанії лише через цей фільм сьогодні прийшли сюди, - заспокійливо сказав юнак. - А жахи і комедію наступного разу подивимось, або вдома переглянете. Гаразд?

Зітхаючи, дівчата закивали, погоджуючись з товаришем.

Після перегляду фільму молодь вирушила до кафетерію, обговорюючи цікаві моменти.

- Той супергерой такий класний, все у нього чудово виходить, ще й красунчика такого підібрали на головну роль, - замріяно щебетала Тетяна.

- Пфф, дуже солодкий і нереально ідеалістичний образ, - хитнула головою Мар'яна, заперечуючи сестрі. - А от антигерой справжній, з яскравими рисами характеру та гострим розумом.

Друзі посміювались з дівчат, так як всі вже звикли до їх суперечок. Молодь знала, що сестри люблять одна одну і в важкі моменти не відмовляють у підтримці найріднішій людині, але в звичайних побутових питаннях ради своїм характерам давати не вміють.

Попрощавшись з компанією, Мар'яна з Тетяною поспішили на електричку, так як їх родина жила у передмісті.

- Стипендії не вистачає на всі забаганки, - зітхаючи сказала Тетяна.

- Та то все через твою косметику та сукенки з кофтинами, які ти майже щотижня купуєш, - незадоволено фиркнула Мар'яна. - Хоча додатковий заробіток потрібно шукати, я телескоп собі купити хочу для досліджень.

- Ну і що ми з тобою можемо робити?, - невпевнено запитала блондинка у сестри.

- Зараз в дівчат дуже широкий вибір професій, - приємний чоловічий голос привернув увагу сестер і вони подивились на красеня, що сидів навпроти них, широко посміхаючись.

- Дякуємо, нас не цікавлять сумнівні пропозиції, - насупивши чорні брови відповіла Мар'яна, яка, на відміну від сестри, не фарбувала довге темне волосся у світлий колір.

- О, ні, я не пропоную якісь сумнівні авантюри, - розсміявся Веліал. - Говорю про родинний бізнес і таке інше. А ще краще, таким чудовим дівчатам, у бабці своєї розпитати про свої таланти та схильності.

- Хм, дивна порада, - задумливо сказала Тетяна, зачаровано розглядаючи глибокі очі незнайомця, який був схожий на казкового принца з її улюблених книжок. - Але ми запитаємо, дякуємо.

- Пішли, нам скоро виходити, - Мар'яна сіпнула сестру за рукав зимової куртки і потягла її до дверей.

Красень підморгнув блондинці, відкинувшись на сидіння, і подарував дівчині на прощання чарівну посмішку, яка теплим подихом торкнулась дівочого серця.

Дорогою додому Тетяна говорила лише про загадкового принца, якого вони зустріли в електричці.

- Краще б про бізнес подумала, - відмахнулась Мар'яна, якій вже набридло слухати про прекрасні очі та витончені рухи красеня. - Що ми можемо робити... хм, а що ти скажеш щодо торгівлі?

- Ну, з людьми ми спілкуватись добре вміємо, на ринок смородину та полуниці влітку возимо, - кивнула дівчині сестра. - А зараз що продавати?

- А давай молоко в сусідньому селі купимо, сир приготуємо домашній, пам'ятаєш який він смачний виходить в нас, в минулому році навіть з травами по бабусиному рецепту готували, - запропонувала Мар'яна цікавий варіант. - От тільки не пам'ятаю де той рецепт... та й молоко по такій погоді не дуже легко носити буде.

- Так пішли до бабусі, запитаємо про рецепт і про наші здібності, як той чоловік пропонував, - радісно сказала Тетяна. - А завтра вранці татуся попрошу з'їздити з нами по молоко, тут недалеко і він підтримає нашу ідею з бізнесом, я впевнена.

- Хм, ну давай спробуємо, - невпевнено погодилась Мар'яна, яка не звикла чути логічних висновків від сестри.

Дівчата одразу ж попрямували до бабусі, граючись дорогою у сніжки, чим переполошили всіх дворових собак, які мешкали на сусідніх подвір'ях.

Катерина накинула теплу хустку на плечі і завмерла біля вікна, розглядаючи біле полотно снігової ковдри, яка вкрила минулої ночі її двір. Жінка відчувала, що сьогодні до неї мають завітати онучки і ще з обіду наліпила смачних пирогів з яблуками.