Проходить все
Навіщо дар,
Якщо нема таланту?
Навіщо жар,
Якщо він змалку
Був вбитий холодом яскравим?
Навіщо барви і усе те сяйво,
Якщо воно все марне,
Якщо воно холодне льодовите?
І серце, що давно розбите,
І ядовитий смак життя,
Навіщо? Все безглуздо,
Без краплі каяття
І каплі глузду,
Без краплі таланту і правди…
Все не погано,
Але все не те…
Все дивно,
Та проходить все
Дощем і ливнем...
Грозою у душі,
Ідуть дощі…
Й нехай!
Однаково мені,
Я й так забув про рай
І про хороші миті…
Вони були,
Пройшли, забуті…
І серця розбиті
Без краплини суті…
Марноти подій,
І мрій, котрі просто забуті…
11.10.09