Lipика почуттів
39.
Яким я є
Яким я є, чи може всі якими стали…
і кожен п'є і думає, що з сталі
Його кістки, і що не зруйнувати…
Та хто ви всі, щоб винуватить,
І хто є я, щоб критикувати
Себе, чи то подібних?
Я просто в небо подивився мрійно,
Так треба, хоч це нестабільно…
Хоча безглуздо все,
Але лице не видасть правди чи обману,
Стихія невдала…
А серце, що палає вдало, та недавно,
Ще обіллється кров'ю
Червоно-яскравою,
Чи чорною без суті…
Адже всі фарби у нас в середині присутні,
І всі вони є зайві…
І всі вбивають, лиш час втрачають ґави,
Що випадки лишають,
І що лишає доля,
Але не в нашій ролі…
Щось міняють і не нам міняти…
Хай буде так, але ми будемо знати
І навіть пам'ятати,
Якими ми були,
Але не варто було знати…
15.11.09
***
Ти говорила їй, мені і всім, та ніхто не повірив
Пішов сніг, і стало усе білим…
Ти пошепки казала, а криком лунали слова,
А люди казали: “Ти не одна... ”
3.1.10
#4133 в Різне
#9645 в Любовні романи
Відредаговано: 27.01.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
