Lipика почуттів
52.
На осліп
На осліп блукаючи світом,
На осліп в нікуди…
Йдуть весняним цвітом
Заклопотані люди…
І багато знайомих,
Та не варто вітатись,
Та не варто і слова казати…
З багатьма можна кохатись,
Гратись, але не кохати…
Кохати, та не мати нічого натомість…
А проблеми виникають,
Коли надміру висока є гордість
І люди правди не шукають…
Сприймають те, що мають,
Малюють мрії
Чистої надії й егоїзму –
Це щось достойне, та не мого організму…
Не мого розуму справа…
А зліва також все не те;
А людям забава,
Коли все йде нижче спини…
І втрачається часом…
І суті, чи сенсу не мають
Думки, які кинуті в маси…
Їх спокійно сприймають,
І мають надію,
Що подаровані мрії
Щось змінять, чи поміняють…
Не помічають,
Втрачені,
Що слова їх нічого не значать,
А думки давно їх потрачені…
7.12.09
#4133 в Різне
#9644 в Любовні романи
Відредаговано: 27.01.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
