Lipика почуттів

53.

Епілог, чи пролог

Епілог, пролог і інші речі,

Без сенсу й недоречні…

Й не до лиця пуста розмова,

Коли в душі весна зимова

І майже незнайоме літо,

Майже без квітів…

Зате з травою,

Не потрібне все це –

Хочу бути з тобою!

Хочу сонце бачить і зорі у небі,

І не думати щоночі: „Так треба... ”

Не думати

Й думку не гадати,

Лиш любити

І палко кохати…

І мати надію на скору зустріч,

Думаю, мрію,

А на серці незручно…

Від того, що далеко за обрієм доля,

Хочу притулитись до тебе, любове ти моя!

Хочу притулитись, зігріти й зігрітись,

І байдуже, що від цього з'являються діти…

Байдуже на все,

Окрім тебе одної,

Все йде, та не відчуття любові…

І епілог, чи пролог давно неважливо,

Та кохання — це трохи мінливо…

І трохи багато…

Хоча все минеться,

Та жаліти не варто…

Колись все повернеться…

8.12.09

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше