Лист у вічність

Поезія. Всесвіт

Всесвіт

Ти чекаєш завжди, рідна мамо,

Ти – всесвіт, світло і тепло,

Твоя незмінна материнська ласка,

Моїй душі дає тепло…

 

Ти чекаєш завжди, рідна мамо,

З доріг, коли вертаюсь я,

До серця ніжно пригортаєш,

Говориш теплі нам слова.

 

Я повертаюся в обійми,

Немов у казку на яву,

Зі мною ж ти, о мамо рідна,

Твоє я згадую: «Люблю!»

 

Шляхи в житті,

Як перехрестя долі,

І як обрати правильний маяк?

Лечу я знов до тебе, ненько моя,

Бо знаю ти – мій вірний знак.

 

Сказати хочу так багато,

Та губляться усі слова,

Хіба ж можливо оспівати

Усе чим сповнена душа?

 

Ти – всесвіт наш.

А ми, як пташенята,

Розлетимось із рідного гнізда,

Твоя любов нас буде зігрівати,

У ній наш світ, душі краса.

 

Від Бога ми отримали дарунок,

Ти провідник у нашому житті,

Твоє велике материнське серце,

Немов нам світло в майбутті…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше