Лист у вічність
Поезія. Слово, браття, наша зброя
Слово, браття, наша зброя
З часів суворих, довгими роками
Боролись, йшли до нашої мети.
Ті перла вічні тяжкими віками
О, скільки ж часу в серці берегли.
Цей біль і муки, і душі страждання –
Братерським серцям перепало все.
Крізь терен і людські зізнання
Пронесли слово, тільки через те,
Щоб зберегти любов довічну,
Яка несла крізь темну млу,
Любов до слова вірну, щиру
І чисту, чисту, як сльозу.
Наше слово, браття, зброя!
Прокиньтесь серцем! Я прошу!
Від сну сліпого, встаньте, прошу,
І ношу цю я понесу…
Готовий я за мову рідну,
Яка, мов пісня у душі,
Яка завжди жива і мила,
Крізь муки й терен перейти.
Джерела чисті, чиста вода…
І кожне слово у серцях
Проллється знову, знову й знову,
Не буде мова наша - прах!
Не відцурайтесь!
А до слова,
До рідного, вкраїнського свого
Ідіть. І ти неси його, борись за нього!
За мову рідну помолись,
І дякуй Господу святому,
Що збереглась до наших днів.
Нехай ніхто нас не введе в оману,
Ми маєм чесним шляхом йти.
І усміхнеться щастя вірним,
Коли шукатимем мети!
#2449 в Різне
#616 в Поезія
#1671 в Молодіжна проза
Відредаговано: 05.06.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
