Позовна заява у справі за адміністративним позовом про оскарження постанови

Позовна заява у справі за адміністративним позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, зафіксовано у автоматичному режимі, винесеної стосовно власника транспортного засобу.

До ________________________ суду _____________

(Підсудність на підставі ч.1 ст.25, ч.1 ст.286 КАС України)

Позивач:

(Особисті дані – прізвище, ім’я, по батькві, адреса реєстрації (адреса проживання, якщо відрізняється), індивідувальний податковий номер, номери засобів зв’язку, за наявності – адреса електронної пошти).

Відповідач:

(ПІБ, посада поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, службова адреса, телефони підрозділу.)

За адміністративним позовом щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ПОЗОВНА ЗАЯВА.

Ціна позову: не підлягає оцінці.

Звільнено від сплати судового збору на підставі ч.4 ст.288 КпАП України, правовий висновок щодо звільнення від сплати судового збору у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення: Постанова Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року  у справі   № 306/17/16-а.

«___»_________20___р. Відповідачем винесено стосовно мене постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. ______ ст. ___________ КпАП України.

Зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням моїх прав,  не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

При цьому зазначаю, що, у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.»

У оскаржуваній постанові суть порушення викладено таким чином: ««___»_______202__р. за адресою: ______________________________________________________________, зафіксовано транспортний засіб, особа, яка керувала транспортним засобом, _____________________________________________________________________________, чим порушила ___________________________». (Підставити дату, місце, суть порушення, пункт ПДР, вказані у постанові.) Далі вказано статтю КпАП України, якою передбачено відповідальність за вказане порушення. За вказане порушення накладено штраф у розмірі ___________. (Підставити вказаний у постанові розмір штрафу.)

Постанова не відповідає вимогам закону та винесена із порушенням моїх прав.

Так:

1. У постанові не зазначено особу, якою ніби-то вчинено адміністративне правопорушення. Вказано на дії особи, яка керувала транспортним засобом, але не вказано на те, ким була ця особа.
2. У оскаржуваній постанові міститься вказівка на транспортний засіб марки _____________________, держ.№ _______ (вказати дані транспортного засобу). Я є власником зазначеного транспортного засобу. Але це не є достатнім для притягнення до адміністративної відповідальності з таких підстав:
   1. У постанові міститься посилання, зокрема, на ст..14-2 КпАП України, але це не є достатньою підставою для визначення ене, як особи, яка має бути притягнутою до відповідальності.
   2.  Конституційний Суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. зазначав:

«4. Конституційний   принцип   правової   держави   передбачає

встановлення  правопорядку,  який  повинен   гарантувати   кожному

утвердження і  забезпечення  прав  і  свобод людини (статті 1,  3,

частина друга статті 19 Основного Закону України) ( 254к/96-ВР  ).

Конституція  України  (  254к/96-ВР  )  визначає  основні  права і

свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і  захисту,

зокрема:  права  і  свободи  людини  і  громадянина,  закріплені в

Конституції України ( 254к/96-ВР ), не є вичерпними; конституційні

права  і  свободи  не  можуть бути скасовані;  при прийнятті нових

законів або  внесенні  змін  до  чинних  законів  не  допускається

звуження змісту  та  обсягу  існуючих  прав  і  свобод (стаття 22)

( 254к/96-ВР  );  громадяни  мають  рівні  конституційні  права  і

свободи та  є  рівними  перед  законом  (частина  перша статті 24)