Листяні хроніки

Листи з себе (2)

А потім ти захочеш збудувати хижку із дерева, вільхи чи сосни, оздобити її двері різьбленням, а вікна – краєвидами гір. Я вже більше не відлюдник, хоч живу між гір –

Давні були мудрими, і тому не писали, а тільки все життя слухали і бачили, аж поки не мудрішали настільки, що зливалися самі з собою, як із пейзажем.

Ця хвилина – тільки мить можливого життя.

Назарій Назаров

Подобається

#3762 в Сучасна проза
#4763 в Фентезі

У тексті є: спогади, музика, природа

Відредаговано: 25.07.2019

Додати до бібліотеки

Поскаржитись