Листяні хроніки
Листи з себе (10)
Я рік прожив у хижі серед лісу. Я лиш мовчав і мріяв про санскрит. Сховав своє життя я врешті від Равани у прихистку так само нетривалім, як і мовчання, думка чи слова. Розвіялось мовчання, вигнанцем із лісу я починаю свій наступний рік. Пливу невпинно судинами верткими почерків, що щось запам’ятали і не кажуть. В старій бляшанці кава закипає, і я бреду, сутінний мандрівник.
Про що говорити й про що мовчати? Одяг зношується на лахміття.
*
Розум створив собі тіло для насолоди. Прекрасне тіло, зачате в розкошах, народжене в болі, зазнає недовгої радості –
#3762 в Сучасна проза
#4763 в Фентезі
Відредаговано: 25.07.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
