Листяні хроніки

Листяні хроніки (1)

Вони ходили по землі і знали смак її солоного пилу, розвіяного вітром. Від них лишилися сліди на піску, що ним устелені долівки первісних печер. Вся їхня кров – цвітіння польового маку. Його зернини виросли із їх пронизливих зіниць. Як борошно і тепле молоко, на сонці так відбілилося волосся. У дзеркалі спокійних вод розтануло їх чисте відбиття. Минулися, як стебла очерету. Як струмені вечірнього дощу. На зволожених долонях літня спека.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше