Листяні хроніки
Листяні хроніки (5)
По такій зливі ми часто із бабою полями, що були ще колгоспні, їздили на латаному мотоциклі красти коштовну кукурудзу. Вона вигравала бурштином і золотом, кролі і всяка скотина цінувала її аромати, і ми в промоклих куфайках, як і тепер, у полях закинутих рвали плоди заказані, підстережені в небі веселкою. Кому розказать, як було добре тоді нам із бабою разом, так самозабутньо мокнути на мотоциклі, де вся коляска була скарбницею, де слово озивалось його утробним голосом, де пахнуло радістю, щастям, розкішшю і бензином.
Міцно торкаючись землі колесами, торуючи залиті водою вибалки, дорогами, що мчали холодними потоками, їхали ми із безвісті. Попереду нас чекали знайомі водойми і лебеді, ліси, що були заводдю затінку, пісок і щебінь, розсипані, де належно, і омита дощем, джмелина знахідка, духмяна домашня пасіка.
Прабаба добре панувала над спекою. Вітер утримувався силою її подмуху, і дощ приходив, коли належало.
#3762 в Сучасна проза
#4763 в Фентезі
Відредаговано: 25.07.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
