Листяні хроніки
Листяні хроніки (9)
Привізши з собою щось невимовне і первісне, ні з ким його було розділити. Із перших днів так солодко хотілося любові. Довкола був лише застиглий мармур, розжарений асфальт, запилене листя кленів і каштанів. І нікому сказати щось прадавнє, засипане нудьгою, принесене нізвідки. Ополудні, на перехресті пішохідних вулиць, люди про щось говорили у затінених кав’ярнях. Хотілося когось так міцно обійняти, показати таємниче життя, роздобуте випадково, виплекане ненароком. Але – нікого. Розпечене повітря, шурхоти письмен. Уздовж усього міста спекотний протяг.
#3762 в Сучасна проза
#4763 в Фентезі
Відредаговано: 25.07.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
