Листяні хроніки

Листяні хроніки (15)

Напевне уночі хтось нами грався. Хтось писав у наших книгах те, що ми збираємось сьогодні прочитати. Хтось говорив нашими голосами і здіймав руки, так схожі на наші. Удень, коли ми прокидаємось, немає вже нікого, хто міг би бути ними. О, якби нам було дано голос достатньо лункий, аби, якщо крикнути удень, почули нас ті, хто приходить уночі, й дізналися, як воно за дня! Отож на листі, що до ночі засихає, ми записали все, що з нами відбулось, щоб ті, хто прийде уночі, про нас дізнались.

Назарій Назаров

Подобається

#3762 в Сучасна проза
#4763 в Фентезі

У тексті є: спогади, музика, природа

Відредаговано: 25.07.2019

Додати до бібліотеки

Поскаржитись