***

День в SSG для Бі начався як зазвичай.

• - Привіт усім!
• - Привіт Бі, привіт Мелуман.
• - Привіт - похмуро відповів Ме.
• Мікада підійшла до Мелумана, і поцілувала його.
• Бі залишилась стояти осторонь.
• - Начальниця, ти чого? - підбіг до неї Мідзукі. - заздриш їм?
• - П-привіт Мідзукі .
• Ебіна пішла на збори. Воно проходило на 17 поверсі.
• - Доброго дня-я - увірвалася до залу Бі. - вибачте за запізнення, мабуть.
• Увесь зал закляк.
• - П-проходь сідай.
• Ебіна пішла, і сіла біля Мелумана.
• - И что это было?!(розмова італійською, бо це їх рідна мова, а в Японії на італійській, мало хто розмовляє)
• - Ты про что?  - Дивлячись на головну, запитав с подивом він.
• - Милый мой... я все про тебя поняла... - Бі підвелася, і пішла звідси.
• - Що з нею?!
• - Мелуман! Ти що їй такого наговорив.
• Підвелася дівчинка з кучерявим,чорним,  довгим волоссям, і з чорними очима.
• - Мэлман, будешь так с моей мамой обращаться,  ты просто утром не встанешь!
• - Нора! - дав їй під шию Мідзукі.
• - Акаме, чого стоїмо?!
• - А я тут до чого?!
• - Пішли вже!
• Уся її команда, з 6 чоловік побігла за нею.
• Ебіна вибігла, і сіла на байк, і поїхала до дому.
• - К сожалению, меня все достало, все равно меня хотели перевести в 20 район.
• Вона вирішила подзвонити секретарю, і попроситися туди перевестися, але. Вона врізалася байк. Вона полетіла по дорозі.
• -М-м боляче.
• - Ви як? - Її підвів гарний хлопець, років 20.
• -Й-я? " такий гарний. Біле волосся, червоні оченята, і ці шви... як в неї, але червоні."
• - Вибачте будь ласка. " вау, яка вона гарна"
• - Т-та нічого.
• - Ви кажись, руку зламали!
• - Руку? - Бі подивилася на свою руку.  Вона як в тумані. " цей запах. Такий дивний"
• - Дівчина!
• - Да?
• - Ваші очі!
• - Що з ними не так?
• - Око змінило колір.
• Ебіна втратила свідомість.
•  
• -Про-окидайся - той чоловік бив її по щоках. - може тобі викликати швидку?
• - Т-та нічого - вона почала підніматися, за допомогою хлопця.
• - Ти впевнена?
• Вона знову подивилася йому в очі. Вона їх читала як книгу. " Він схожий на дітей, що були зі мною. Я бачу в нього величезний страх, але прикований... Як це на мене схоже."
• - Може ти знімиш маску? Як вона в тебе тільки не впала - він простягнув  руку до її маски.
• - Н-ні- вона її відбила.
• - Ебіна! - Будучи до неї кричав Мелуман. - Ти що наробила?! Дурепа!
• Хлопець загородив собою Бі.
• - Чого ви на неї кричите?! - Мелуман дуже здивувався - це я у неї в'їхав. Не треба на цю дівчину кричати!
• Ме заспокоївшись, почав нормально говорити.
• - Гаразд. Але мій байк, не треба було брати! Дурне ти дівчисько !
• - Не треба мене так називати! - піднявшись сказала Бі.
• - Та що ти собі дозволяєш! - Ме погрозливо пішов в її сторону, і вже підняв руку, як...
• - А-а-а! Моя рука! - його руку перехопив хлопець, і зламав. - Ти що робиш, виродок?!
• - Якщо ти її вдариш, то ти більше ніколи не зможеш підвестися на свої ноги.
• - Чому ?
• - Бо я тобі їх переламаю.
• Ебіна стояла у шоці. Вона почала йти у сторону квартири Мелумана. Хлопець побіг за нею.
• - П-постій!
• - Що таке?
• - А-а як же твій байк?
• - Це не мій - не спиняючись відповіла вона.
• - Зупинись! - він добіг до неї, і зупинив за руку.
• Вона повернулася до нього.
• - Що тобі треба?
• - Питання, лише одне.
• - Так, я тебе слухаю - із здивуванням дивилася на нього.
• - Ми ще побачимося? - з такими наївними очима він запитав.
• Вона посміхнулася, і підійшла до нього ближче.
• - Ти ж Джузо-Рей  Сузуя? Я права? - в його очах, було неймовірно багато запитань.
• - З-звідки?
• - Я донька мадам ляльководниці.
• - Е-ебіна?
• - Хах. - їй помітно стало легше. - Ти мене пам'ятаєш?
• - Ти зовсім не змінилась. Але погарнішала .
• - Дуже дякую. Ти теж не змінився.
• - Це дуже приємно, побачити тебе цілу. " моя перша кохана дівчинка. Знову я її рятую. Нічого не змінилося. Хоча, я її трішки не вбив."  - а це, я так розумію твій брат?
• - Ха-ха-ха. Ти тільки це зрозумів?
• - Мелуман?
• - Так.
• Застигло мовчання.
• - Ми з тобою, ніколи не ладили, але ми завжди були нерозлучні...
• - Так... Але, ти не відповіла на моє питання - з усмішкою він запитав.
• - Ми ніколи один одному не підходили...
• Він прижав її до себе.
• - Так ти відповідь даси?  Чи я її ніколи не дізнаюся, як і причину твого зникнення...
• - Ти ж знаєш, як до мене там ставилися...
• - Гаразд...
• - Але... так.
• - Що?
• - Ми ще зустрінемося - з посмішкою вона сказала.
• - Якщо будеш в нашому районі то приходь.
• - А ти в якому?
• - 20.
• - А як в нас з'явився? Про нас же говорять, що найстрашніший і небезпечніший район в місті.
• - Ха-ха-ха... ваш район вичестила лисиця.
• З Ебіниного лиця не спадала усмішка.
• - Прям лисиця?
• - Дівчина, уся в швах, і має білу лисицю з командою.
• - Як цікаво-о.
• - А ще кажуть, що в неї є татуювання на...
• - Пів спини.
• - Так. А ти звідки знаєш? Не повірю, якщо ти скажеш, що теж працюєш в SSG.
• - Ха-х, не повіриш, але я там так, звичайний боєць." Як приємно, коли про тебе говорять в інших районах."
• - Гаразд, мені треба вже йти до вас... бо потрібно де що вдосконалити в нашій системі.
• - Гаразд, бувай.
• - Бувай - Джузо не схотів відпускати її руку, але вона вже почала йти, а він стоїть, і дивитися їй у спину.
• " Чому ти знову  йдеш від мене?"
• - Джу,  ти щось сказав?
• - Н-ні.
• - Бувай - Бі пішла до дому збирати речі.
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  
•