Ліки від кохання

***

Бі прокинулася від того що їй хтось дзвонив в дзвінок.

  • - Мі, ти де?
  • З-під ковдри вилізла майже чиста Мі.
  • - Кого там могло принести? - Ебіна простягла руку до будильника. - 9:50. Гаразд. Усе не дзвонить вже йду! - Бі продумуючи план на сьогоднішній день, вже накидувала на себе шорти і дуже коротку футболку. Її принцип " прикрило усе необхідне й вистачить".
  • Вона відчинила двері. Перед нею стояв високий юнак, з білим як сніг волоссям, і такою ж шкірою з червоними швами.
  • - Джузо? Як ти мене знайшов? - Джузо не міг відірвати очей, від її одягу.  Бі поклацала пальцями - очі мої вище!
  • - Та ти сама не висока.
  • - В мене зріст 160! Нормальний зріст.
  • - Ну мій 190, тому мовчи. - Бі ніби то образилась, але у душі дуже сміялася.
  • - Гаразд, чого ти хотів?
  • - Тебе підвести до 20 району? - з видною посмішкою і лікуванням запитав він. Тут з квартири вийшла заспана лисиця.
  • - Що це таке?! - Джузо дістав пістолет, і один раз вистрілив. Бі підставила свою ногу.
  • - Ти що робиш, дурень?! Це моя лисиця. - Мі в той час вже зібралася вбити Джу. - Мі спокійно, принеси якусь ганчірку. - Мі швидко побігла в дім, і почала десь ритися.
  • - Вибач! Сильно боляче?! - схопивши падаючу Бі, запитав Джузо.
  • - Зможеш мою ногу розрізати? Щоб кулю дістати?- в очах Джузо було здивування.
  • - Т-так.
  • В Бі, в одній із серіжок, були ножі.  Вона їх дістала, і віддала Джузо.
  • - З серіжок?! Як?!.
  • - Між вже! Швидко тільки! - Джу швидко й мітко розрізав місце, де була куля. Він її витяг, і поклав на підлогу. Мі прибігла з футболкою Бі.
  • - Мі ти знущаєшся?!  Вона ж біла! - Мі закрила морду лапками, і зажмурилася.
  • - Гаразд, це тепер такий стиль. - Бі витерла кров. Рана вже майже загоїлася.
  • - Давай через хвилин 15 зустрінемося? - Вже стала на ногу - Я речі зберу,  та й в душ швиденько. - Джузо був в ступорі.
  • - Г-гаразд.
  • Бі швидко забула в квартиру, і заченила двері.
  • - А-а-а. Як боляче! - поки вона людина, рани загоюются тільки зовні. Бі розрізала місце рани. Кров почала все більше і більше литися. Вона побігла за нитками.
  • - Мі! Де нитки! Мі! - лисиця теж шукала нитки.
  • - Знайшла! Мі! Шукай голку. - Бі сіла на диван, роздяглася , щоб ще не зіпсувати й одяг зовсім. Мі знайшла голку, і трохи донесла її до Бі. Вона почала зашивати.
  • - Як боляче!
  • До квартири постучали.
  • - Ебіна ти скоро? - це був голос Джузо.
  • - А-а-а-а. - вона щось боляче зачепила в нозі. Джузо відчинив двері. Він підбіг до неї, притримуючи голову.
  • - Почекай трішки. - він поцілував її в губи, узяв голку і швидко наклав усі шви.
  • - Не боляче? - Джу  грайливо  запитав.
  • - Щ-що? - вона нічого не відчувала. Їй дуже сподобалося. Вона була як в тумані.
  • - Гаразд, збирайся.
  • - Джузо.
  • - Для тебе Джу.
  • - Гаразд Джу. Відвернися будь ласка.
  • - Чому? - Джузо опустив очі в низ. Вона прижалася до нього. Він почервонів.
  • - Тобі треба в душ? - запитала соромлячись Бі. Вона відірвалася від нього, встала, і пішла за рушником. На щастя вона була в спідниці. Вона їй давно не подобалася, тому вона і залишилася в ній. А білизна занадто як вона вважає дорога, тому вона й зняла бюзгалтер. Джу вже не соромлячись роздивився її тіло.
  • - Шви? Як в мене тільки чорні.
  • - Так.
  • -  Шия - до грудей, лінєю. А біля грудей, розходилося до хребта.
  • - Це було з дитинства. В тебе ж теж так.
  • - За те, татуювання гарне.
  • - Смішний ти. Вже виходячи з душу сказала Бі. Тільки в рушнику.
  • - Яка ти гарна. - вже думаючи як  роздягнути її.
  • - Що? Подобається? - спустивши рушник запитала вона. Джу почервонів. - усе так погано? - вже сумним голосом запитала вона.
  • - Т-та ти просто чудова. - піднявшись, й йдучи до неї сказав він. Він підійшов до неї все ближче і ближче. Він вже стояв впритул.
  • - І-і що ти хочеш зробити? - збинтежено запитала вона. Він притиснув її до себе. Вона повалила його на килим, і лягла на нього.
  • - Ти така легка.
  • - Дуже дякую. - вона лежала на ньому, як на ліжку. Він обійняв її, і перекуверкнув.  Він прижав її руки.
  • - Чому ти від мене постійно тікаєш?
  • - Ми ніколи не підходили один одному.
  • - Чому?! - вже піднявши її, щоб вона сіла.
  • - Вислухай мене. - тепер вже вона його прижала. Її сльози почали на нього капати. - Вибач. - вона злізла з нього і сіла. - Вибач. Я не повинна плакати. Ти не повинен цього бачити. - Він сів, і обійняв її.
  • - Я не хочу щоб ти плакала. - Він почав витирати її сльози. - давай я тебе вдягну. - Джу почав її одягати. - Я не дозволю, щоб той виродок тебе вдарив. У той час Мі лежала на кроваті. Джузо з Ебіною вже зібралися. Він тримав   її за руку.
  • - Мі ходімо. - Вони вийшли з квартири. В Бі був лише рюкзак, тому це не було клопотом. Вони вийшли з квартири.
  • - Джу,  заїдемо, я хочу купити байк.
  • - Навіщо? В мене ж є?
  • - Хочу свій.
  • - Гаразд, поїхали. - вони  сіли  за байк.
  • - Ми, беги на остановку, позади SSG. Сократит путь через крышу. Здесь запрыгни. Так будет легче и быстрее.
  • -Ти що їй сказала? На якій це мові? - вони почали їхати.
  • - Після того як ми втікли, ми з Мелуманом розійшлись. Я знайшла собі чоловіка,і ми полетіли в Італію. І я з легкістю вивчила італійську .
  • За 5 хвилин, вони вже були на місці.
  • - Почекай трохи тут, я швиденько.
  • - Ну гаразд. - Бі швиденько забігла  в машинний салон.Вона  подивилася  на перший же байк.
  • - Доброго дня, вам з чимось допомогти?- ввічливо запитав консультант.
  • - Доброго дня. Так. Я хочу цей байк. - Бі показала на чорно-синій байк.
  • - Вибачте звісно, не моя справа, але вистачить в вас коштів? - Бі голосно зареготала.
  • - Ви що, знушаєтися?! Я лисиця. Я ваш район прочистила. - Бі сьогодні була без маски. Її шрами зникли.
  • - В вас є кошти? Він коштує 5 мільйонів йен.
  • - Гаразд. Швидко оформіть його. Щоб через 2 хвилини усе було. Ось карта. - Бі простягла йому карту, й сама вийшла до Джу.
  • - Ну що?
  • - Дівчино! Забирайте! - Чоловік вивіз іі байк. Вона підбігла до нього, забрала документи, і підійшла до Джу.
  • - Ось! - як маленька дитина счастлива Бі підійшла хвастатися.
  • - Вау.  Усе, поїхали. - Джу радіючи у душі за неї, сів на байк. Бі свиснула.
  • - Мі скоріше! - Мі вибігла із за дерева. Вона застрибнула на пассажирське сидіння.
  • Вони поїхали
  • Їхати було не більше 2х годин.
  • Вони приїхали вже по вечері.
  • - В мене квартира знаходиться там де сакура у дворі. 
  • - Це вулиця сакури, дів 2.
  • - Так так. Точно! А ти звідки знаєш?
  • - Я там живу. Там сусідка продала квартиру. Сусідську. 
  • - Вау.
  • - Я дуже здивуюся, якщо це й правда буде.Мені на 7, а зараз тільки 6. Вона казала що приїде до 7. А ключі під килимком. Поїхали до тебе . 
  • - Гаразд. - Бі з Джу поїхали до нього. 
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  



Мио

Відредаговано: 21.09.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись