Статус: в стосунках!

Ярослав

Я відчув свободу. Вперше за останній рік. Я закінчив навчання, на яке мене так щиро направляв батько, майже все літо вів налаштування в компанії і нарешті я в Україні. Я для батька зробив все, тож нехай і він зробити для мене дещо. Змириться з тим, що я свій бізнес будуватиму в Україні. Разом зі мною прилетіла і Таля, тож тепер ми на свободі, я можу побачитись з давніми друзями та нарешті брати участі в гонках, а дівчина відриватись з дівчатами. Люблю її! Моє кошеня, яке завжди підтримує та не зрадить. Хто б міг подумати, що ми так здружимось. Після того, як наші батьки стали жити разом, ми вирішили їм не заважати та жити самим по собі. Але сталось інакше - ми хоч і зведені брат і сестра, але нас вже не роз'єднати, куди вона, туди і я та навпаки. Таля підтримує моє захоплення байками, а я обожнюю і кулінарні здібності. З такою сестрою я точно не пропаду! Ніколи її не покину, тож вмовив залишити батьків та влаштуватись на навчання в Києві. Присягнувся, що буду для неї і мамою, і татом, та контролюватиму в чужій місцевості. Але вона в мене розумничка, до того ж з наполегливістю та дотепністю. От як же можна відреагувати на її слова "Хочу стати найкращим кулінаром країни і стану!"? Не сперечатись і терпіти її тест-драйви на мені, бо всі її "шедеври" мушу їсти я! Але останнім часом цією справою я ділюся з Даном, який є її "дуже близькою людиною", але я чекаю, коли ж вони зможуть офіційно діставати одне одному мізки. Як казала одного разу Таля: "Оце відгодую вас обох, станете мені товстенькими кабанчиками!"

Її клички - це щось! Я спочатку так бісився, коли вона мене називала бубочкою, але потім я звик, і Дан теж змирився.

Тож, по приїзді в Україну, Таля одразу поїхала до своїх давніх подружок, а я мав на думці кудись піти повеселитись і, можливо, знайти собі непогану компанію жіночої статі на вечір. Але та клята погода змінила все. Я стояв під маркетом, як суслик, мокрий до кісток, ледве дочекався свого таксі, а більшість або вже не працювала через шалену негоду, або ж застрягла в дорозі. Таля повідомила, що залишиться в подруги на ночівлю і я сам поперся в квартиру. Добре ж нас Київ зустрів, ще пощастило, що хоча б встигли прилетіти!

Вже і сестра повернулась, і все налагодилось, а я не мав настрою, тож сидів в трикімнатній квартирі і просто застряг в мережі, саме в блозі свого старого друга Іллі. Він перед тим запросив мене до себе додому на вечірку, і я зрозумів, що є шанс побачити своїх. Я переглядав історії в блозі Бондара і спостерігав за його сестрою. З нею не був знайомий, але в Інтернеті вона виглядала ефектно. Як і в житті, до речі, це я зрозумів на вечірці. Погуляв я, дай Боже! Навіть не зміг додому добратись, тож так і заснув у Бондарів. Мурахи по тілу брали від того відчуття веселощів і драйву в дорозі. Я за цим скучив. Це моя залежність. Тож мені було трохи сумно, що я не зміг одразу взяти участь в змаганнях за містом, але ще був не готовий. Та не був проти повболівати за Іллю, який теж давно ганяв. Таля також змогла приїхати на гонки, я їй не забороняв, але слідкував, аби вона сильно не пила і довірив цю справу Богдану. Моя сестра не сильно фанатіє від байків, так як я, ставиться до цього стабільно байдуже, навідмін від мене. От в Бондарів інша ситуація: я ще в шоці, як Ілля не посивів! Познайомившись з Ксю, я зрозумів, чому весь час до того малий Бондар на гонках був один і не розповідав нічого сестрі.

От чесне слово - Обезбашена, докази на лице! Вона така ж фанатка мото, як і ми, і готова рвати й метати все на своєму шляху. При цьому, інколи це робить кумедно, через що привертає до себе чимало чоловічої уваги. От тільки мені здається, що вона не помічає її, тож вирішив зробити кілька ноток уваги зі своєї сторони і в мене наче виходить! Але це все я розпочав не на тверезу голову, тож потім думав, нащо зв'язуюсь з цією дикою кішкою. Проте з нею цікаво і дуже весело. Ксю така обмежена пригодами, що я вирішив відкрити їй секрет брата і завести на ті гонки. Тепер же розумію, чому мене попереджав Ілля щодо того, як вона буде жалітись на нього, бо той не вчить її їздити. Чому ж я погодився?! На рахунок цього в мене навіть з Талею суперечка виникла, коли я їй розповів прохання Ксю:

-Знайшла кого просити!- Хмикнула сестра.- Ти звісно в мене майстер, але чого можеш навчити неосвідчену в їзді дівчину?- Серйозно запитала вона.

- Ти гадаєш, я не зможу навчити Ксю нічого?-Дорікнув я.

- До рівня профі, сумніваюсь. Мене ж ти не навчив.- Дівчина склала руки в боки, від чого була кумедною. Буде давити на жалість?

-Ти сама не хотіла вчитись, тож і не їздиш. Ти б побачила Ксю: вона горить тим всім, тож в мене вийде. Закладемось на спір?- Звів брову і простягнув руку. Дівчина, з невеликими ваганнями простягнула свою:

-А закладемось! Ти навчиш її керувати мото, а якщо ні, виконуєш моє бажання!- Через мить придивилась мені в очі і додала,- Якщо не втюхаєшся!

- Без питань, від мене та сама умова про бажання: зізнаєшся нарешті, що любиш Дана!- Ну що ж, сестричко, ти засумнівалась в мені, тож виклик прийнято! Тим паче, я не маю планів на відпустку, а з малою Бондар мені пригоди забезпечені. І як же я не помилився!

Ксю на дорозі ледь в повітря не злетіла з моїм байком! Отже не дарма попереджала, щоб я переживав за нього. Але ж смішно було, до нестями! Бідна дівчина перелякалась, що щось не так, а я сміху стримати не міг! Але це якось швидко минуло, а от що дійсно по дивному не покидало мої думки, це спогад, коли я показував їй, як рушати і вловив цей аромат волосся, квітів... Її усмішку при перших вдалих спробах. Дуже сильно підвищилось бажання навчити її всьому, що знаю і не тільки! От же ж, влип по самі вуха через вибрики дівки, а ще Ілля зараз вимагатиме доповіді, бо ж переживає за сестру. І я ніде не зникну - уклав же спір, на свою голову!..

Щодо голови: вона зараз не в кращому стані, а я згадую свій мозок не злим тихим словом, де я його загубив вчора. Бо ж яка розумна людина приїде на вечірку своїм транспортом?! Ще й плюс до того, я не погуляв нормально, а мусив п'яну Талю сунути додому. Тож сьогодні я мушу відірватись сповна, бо Ілля ввечері виставляється за майже-перемогу і надумується гулянка року! Тому я, як передбачено, набрався сил на цілу ніч і проспав сьогодні до обіду. Таля, до речі, встала навіть пізніше, але з її то похміллям, я не хотів дорікати.