Глава перша: Звір всередині.

"Somebody help me tame this animal

This animal I have become"

                                                             Animal I have become (Three days grace)

   Третя година ночі. Бруклінський міст. 

   Лорд Валентайн сидів на одному з великих каменів-валунів на березі і спостерігав за мерехтінням вогнів нічної набережної, коли його увагу привернув віддалений звук удару об воду. 

   "Ну невже! Дочекався!" - пролунало в голові і він кинувся у воду та поплив до джерела звуку. 

   Тіло вже майже опустилося на дно, коли вампір схопив його та виплив з ним на берег.

   Винісши бездиханне тіло молодої жінки, поклав її на землю і коли вже нахилився, щоб спробувати такого бажаного напою, недалеко пролунав звук від гальмування коліс машини з якої вискочив Дерек і підбіг до нього.

   - Ні-ні! Тільки не пий усю! Ти можеш її врятувати?

   - Вона уже холодна. Давно.

   - Знаю. Її знайшли мертвою в квартирі, два дні тому. Це Мері, та дівчина, через яку я хотів покінчити з собою. Я викрав її тіло з моргу і благаю тебе, оживи її!

   Лорд Валентайн опустив погляд і відповів:

   - Померлого можна врятувати лише в перший день від смерті. Мені шкода.

   Дерек, почувши відповідь, опустився на коліна і заридав.

   - Боже мій! Я любив її! Більше свого життя любив! Я тільки хотів, щоб вона була щасливою, хоч і без мене...

   Вампір мовчки випив її кров і вже збирався йти, коли Дерек схопив його за руку і став благати:

   - Знаю, що прошу багато, але дай мені можливість відомстити кривдникам! Раз вона не встигла насолодитися тим земним життям, то було б справедливо позбавити його тих покидьків...

   Лорд Валентайн висмикнув руку і сухо додав:

   - А що тобі зараз мішає це зробити?

   - Ти не розумієш, мене вже, напевно, розшукують, опитавши працівників моргу. Та і що може проста людина? Прошу тебе...

   Вампір байдуже обернувся, але Дерек схопив його за плече та Лорд Валентайн, одним махом, підняв його, тримаючи за шию, і, вдивляючись йому в очі пару секунд, опустив на землю та впився зубами в шию. 

   Важко відірвавшись від такого приємного подарунку, відпустив Дерека, що звалився знесиленим на землю.

   Через годину Дерек прокинувся на березі. Швидко намацавши рукою шрами на шиї, він встав і, сівши в машину, поїхав додому.

   Ввечері, лежачи в ліжку, відчув ніби з його тілом проходять цілющі метаморфози: м'язи наливалися кров'ю, а сам він був повним сил і енергії.

   "От тупий вампір" - думав Дерек. "Повівся на такий банальний спектакль! знав би він, що я сам вбив ту бідолашну випадкову зустрічну два дні тому і так все геніально розіграв. Ну все, тепер я розправлюся з моєю невірною і першою моєю жертвою буде її коханець! А далі, можливо, вона і сама схоче стати безсмертною і ми будемо насолоджуватися життям тисячі років!" - крутилося в його голові, від чого хотілося сміятися і танцювати.

   Наступного вечора пішовши до знайомого під'їзду, він увійшов і постукав у перші двері, справа. Їх відчинила дівчина і, побачивши його, невдоволено сказала:

   - Знову ти! Ми вже все обговорили і свою думку я не зміню. 

   - Можна зайти?

   - Ні, я не одна.

   Миттєвий порив люті та ревнощів захопив Дерека і той штовхнув двері з дівчиною та, ввійшовши, різонув її горло кігтясною рукою. На підлогу полилася багряна кров... Лише шум від душу, що доносився з ванної кімнати, приглушував хрипіння жертви. 

   Тихо піднявши її, нападник, не втримавши в собі спрагу, випив з неї всю кров, що залишилася. Сили прибували до нього... Якесь, невідоме досі, почуття ейфорії вдарило в голову і Дерек направився до ванної кімнати. Тепер вже діло за малим, залишилося вбити коханця і втамувати його кров'ю спрагу, що з, небаченою раніше, силою захопила свідомість.   

    Відчинивши двері у ванну кімнату, помітив чоловіка в одному рушнику. Рішуче направився на нього і той, відчувши протяг від дверей, обернувся. 

   Перед Дереком стояв Лорд Валентайн. 

   Дерек позадкував до дверей, через які було видно, лежачу в калюжі крові на підлозі, дівчину.

   Валентайн схопив невеликий клинок, що був у зложених на сушці штанях, та кинувся на нападника. Двома блискавичними рухами він відтяв голову і проштрикнув серце Дерека, після чого прах програвшого двобій розвіявся над підлогою.

   Лорд підбіг до дівчини і припідняв її, помітивши сліди від укусу. Її вже було не врятувати.

   Полоснуши собі вени на руці клинком, він підніс місце порізу над її головою так, щоб кров стікала їй прямо в горло. Через деякий час він приліг біля неї, повністю обезсилений...