12

— Ви чули новину дня? — Тайлер раптово з'являється за нашим обіднім столом, мало не сяючи від щастя.

Його волосся злегка розпатлане, а з губ не сходить посмішка. Так і хочеться стерти цю усмішку кулаком. Ненавиджу.

— Бал скасували? — ліниво пережовуючи свій ланч, питає Чад. — Чи Венді таки обрали президентом школи? — підморгує дівчинці, викликаючи легкий рум'янець на пухких щоках.

— Тобі час перестати читати фантастику і поринути в реальне життя! — бурчить Венді. — Де я, а де Рейчел? Я адекватно оцінюю свої шанси. Але це був чудовий досвід, — Венді з вдячністю дивиться на мене. — Дякую за підтримку та мотивацію, Кріс.

Киваю їй, а сама ловлю себе на думці, що мені незатишно у власному тілі. Виходить, я її змусила брати участь у цій авантюрі. Поставила перед фактом. Хоча, більше схоже не залишила вибору. І хоч вона зараз задоволена і вдячна мені за цінний досвід, але по суті я створила цю агітаційну компанію в особистих цілях. Щоб насолити Рейчел…

— Це неправильні відповіді, Чад! Чи готові почути те, про що щебече вся школа?

Його погляд концентрується на мені, і в моїй міцно стислій руці починає тріщати пластмасова вилка.
Нутром чую, зараз Тайлер піднесе для мене чергову гидоту.

— То ти в нас у пліткарі задався? Не дивно, — бачачи мою реакцію, Чад знову оживає.

— Так-так дуже смішно, — відкидається на спинку стільця Тайлер. — Набагато смішніше за те, що Майкла Тореса назавжди відрахували з нашої школи. Назавжди! Це означає, що його багатенький вітчим не заплатить за його повернення спонсорський внесок. Навіть якщо містер Даві збудує нове крило, Тореса все одно не візьмуть назад.

Моя щелепа у прямому сенсі відвалюється вниз. Я не знаю, що мені зробити в першу чергу: заштовхати цю виделку Тайлеру до рота чи зірватися з місця і бігти до Майка? Де він зараз? Що з ним відбувається?

— Не варто.

Виявляється, Чад весь цей час стежив за кожним моїм рухом, за кожною емоцією. Він схопив мене за зап'ястя, ніби не даючи наробити дурниці.

— Ну, це ще не всі новини, — єхидно продовжує Тайлер. — Інформація не підтверджена, але здається, нашим учням не потрібне підтвердження такого. Ходять чутки, — Тайлер наближається до нас ближче, щоб розповісти ці чутки: — Що тебе, Кристал та Майкла, копи застукали в чужому домі. У непристойному вигляді. Містерові та місис Хілл вдалося виправдати тебе, а Тореса — ні, через минулі гріхи. Це правда?

— Ще раз хочеш по морді одержати? Або давай я одразу відріжу тобі язика, щоб ти всяку маячню не казав! — Чад гарчить на Тайлера, стримуючи себе з останніх сил. Я його розумію.

Як тільки Чад закінчує говорити, я кидаюся на білявого. Вирішаю спочатку заштовхати Тайлеру виделку до рота, а потім вже шукати Майка.

Нас розділяє стіл, тому мені складніше дістати хлопця, а ще в цей момент, коли я підлітаю з місця, мене миттєво ловить Чад змушує сісти назад.
Реакції його можна лише позаздрити.

— Провалюй звідси, виродок! — кричить Чад, намагаючись утримати мене. Бідна Венді від страху зблідла і не ворушиться. А ті, що зібралися в їдальні, навпаки пожвавилися і почали спостерігати за сценою, що розгорнулася.

— Це правда? — Тайлер прикриваючи долонею рота, тихо сміється. Підіймається зі свого місця та відступає. — Якби це була брехня, ти, Кристал, поводилася по-іншому.

— Серйозно? — гарчу на нього. — Ти обливаєш брудом мене та мого хлопця, а я мушу спокійно сидіти? Здається, тобі нічого не відомо про мій запальний характер, ідіот! Зараз якраз і дізнаєшся про нього! — підводжуся, ламаючи пальцями виделку. Так вона швидше залізе йому в рот.

— Гей, Кріс, заспокойся! — Чад привертає мою увагу, примушуючи подивитись на нього. Охоплює обличчя своїми руками та силоміць розвертає до себе:

— Він цього не вартий. Тупа провокація, хіба ти цього не розумієш?

— О-о-о! А це зовсім несподівано! — Тайлер починає сміятися ще голосніше, його голос також стає голоснішим. Навмисно привертає до нашого столу більше сторонніх поглядів. — То виявляється, у нас тут любовний трикутник намалювався? А я то думаю, що ти з нею носишся вічно. Підступитись не даєш. Для себе бережеш? Торесу це не сподобається.

— Ну все придурку, ти догрався!

Чадові навіть стіл не перешкода. Хлопець спритно його перестрибує та з гуркотом валить Тайлера на бетонну підлогу. На цьому їхня бійка закінчується.
У їдальні чується неприємний свист свистка і через юрбу, що оточила хлопців, намагається пробратися тренер, а за ним і вчитель англійської літератури.

— Гей, ви двоє! Заспокойтесь! Зараз до директора підете.

— Не треба відволікати директора з дрібниць, — втручається містер Сойєр, рятуючи хлопців від серйозних проблем. — Ці двоє підуть зі мною. У мене якраз є завдання, щоб остудити їхній запал.

Чортів Тайлер! Де він набрався сміливості? Чи може  він під дією якихось препаратів? Хоча якщо це так, то він завжди їх приймає. Як я раніше не бачила, що він такий мудак?

Коли в їдальні все стає на місця та учнів розганяють по своїх столах доїдати ланч, Венді обертається до мене і з розчаруванням вимовляє:

— То все правда?

Не розумію, чи це розчарування ставитися до мене? Вона в мені розчарована?

— Ти про що?

— Про те, що зараз сказав Тайлер? Ти правда була з Майком у тому будинку… і Чад?

— Ти кому повірила, Венді?

І тут як грім серед ясного неба, до мене доходить... Усі її приємні слова на адресу Тайлера, погляди крадькома. Як вона захищала його… Як була зла на Тореса… вона закохана у Тайлера і прийняла його слова за чисту правду.

Матінко! Тільки цього мені не вистачало.

— Я не знаю, кому вірити, не тільки від Тайлера я таке чула. — бурмоче дівчисько.

Це просто не вкладається у голові.

— Знаєш що, якщо тобі не вистачає моїх слів, вір у що хочеш! — різко спалахують. Я не зобов'язана ні перед ким звітувати. Це моє життя!

— А щодо Чаду? Він і справді скрізь за тобою гасає...

— Ти серйозно, Венді? Це така ж правда, якби я і Рейчел були найкращими друзями! Ми завжди втрьох ходимо, може і ти в мене закохана? Чи, може, я в тебе? — махаю руками. — Це цілковита маячня, я втомилася від неї! Якщо раптом наше спілкування з тобою псує твою репутацію чи суперечить будь-яким твоїм моральним принципам — не спілкуйся зі мною! Я якось переживу це!