Лутш - Занурення

Глава 5

   Все-таки, гарний сон і смачна їжа приносять добрі результати. На ранок у мене з'явилась ідея. Дуже ризикована, але краще ніж нічого. Втрачати мені по факту не так і багато, незрозуміле завдання. Ради такого втрачати час і не заходити до гри не варто. Доведеться ризикувати. Я пішов на форум і почав шукати карти, згадки й інше по місцевості де знаходжусь. дві години принесли деякі результати. Для початку я вирахував. що до найближчого поселення приблизно година пішки. Якщо хочеш в місто, де є багато жителів і можливостей — тобі 3 години руху. Проте, для мене такий шлях надзвичайно небезпечний. І взагалі, серед гравців найближчих пару днів краще не з'являтись, нехай пройде ажіотаж. Потім шукати будуть менше. Виходить, що потрібно зробити те, яке від мене менше всього чекають. Доведеться йти в хащі, де багато звірів, важко ходити. Туди гравці на даному етапі не суються, занадто слабкі. Одна проблема, я теж дуже слабкий. Як приб'ють, з'явлюсь на кладовищі, там буду думати, як пройти догляд.

   Настроїв свої думки на добрий лад, я пірнув у гру. Очікувано з'явився на тому ж місці де і вийшов, рядом с розривом від землетрусу. Швидко заозирався, здається нікого нема поблизу, це добре. Сонце вже підіймається на свою найвищу точку. Довго я рішався, що робити, майже 12 годин пройшло з час мого виходу. Зорієнтувавшись, куди йти, я взяв доволі непоганий темп. Є небезпека зустрітись з мобами, але зараз потрібна швидкість, занадто очевидне моє місце появи. Моя ціль — невисокі гори вдалині. Якщо вірити форуму, на південь від них, зовсім рядом є болотиста місцина. Гравці, що встигли туди дійти, казали, що там мобів зовсім мало, просто рухатись важко, всі втонули в трясовині. Над ними знано посміялися.

   Темп я намагався держати високий, біг, швидко зупиняюсь, якщо бачу моба, бій, знову на біг. Спочатку траплялися поодинокі моби, вовки, зайці, дві лисиці. Загалом, за сорок хвилин бігу я бився 12 разів. Отримав нагороду.

   Сповіщення системи: “Гарне фізичне навантаження приносить свої результати. Акробатика плюс один. Спритність плюс один”.

   Дуже гарно! На низьких левелах уміння завжди ростуть добре, це вже потім кожен рівень дається дуже клопіткою працею. Куди більше мене радує вплив акробатики на спритність. І, хоча, результатів я відразу не помітив, як біг, так і бігаю, душу гріє. Копійки, але дуже приємно. Зупинився перед болотом. Таке собі, заросле травою болото, з неприємним запахом. Приглянувшись більш пильно, зрозумів, це цілий ланцюжок політ. Чим далі глянути, тим гірше. Дерев високих вже немає, зато дуже багато кущів і високої трави. Гарне місце влізти в халепу.

   Я змінив курс, почав йти по краю болота, в напрямку між болотами та горами. Причина дуже проста — якщо зараз сунусь в грязюку, можу просто втонути, а мені дуже потрібно відійти по далі. Це десь шанс в разі виряджання на респ, з'явитися в місті, якому я раніше не бував, адже переносить до найближчого кладовища. Потрібно старатись взяти максимум корисного з ситуації.

   Перша моя проблема з'явилась через хвилин 10 після знайомства з краєм болота. Атака відразу двох вовків, здорових, сірих, агресивних. В цей момент я зміг повністю оцінити допомогу, яку надає гра, при наявності уміння. Доки правою рукою я завдавав удар, очима я міг помічати рухи противника, а моє тіло намагалося саме відійти з лінії удару, або просто вигнутись. Звичайно, рівень уміння занадто низький, тому пару разів мене подряпали, але раніше я на бій проти двох противників навіть не мріяв. Кусок хліба допоміг загоїти рани. А на душі стало більш спокійно, впевненість якась з'явилась. Схоже, я нарешті повірив в те, що можу досягати успіхів.

   Хизуватися собою улюбленим зміг не довго. Через метрів 200 новий ворог. Цього разу гострий зір і акробатика мене врятували. Жаба, велика, напевне з три тенісних м'ячики, гидка, як десять чортів. Ця ропуха в мене плюнула. смачно так, завзято. Гра повірила в мої уміння і тіло відхилилось. Плювок попав на кущ поза мною. Листя швидко почорніло, а потім із шипінням, взагалі розтало. Жаба, що плюється концентрованою кислотою, моя ти красуня. З боєм на відстані у мене повний гаплик. Постарався зробити ривок, спритність дозволяє, а ось болото вирішило інакше. Буквально за два метри від жаби, ліва нога провалилась в діру з водою. Щоб втримати рівновагу, я намагався спертись на меч в руці, ві дуже успішно пішов кудись далеко під воду. Я ледь не пішо за ним. Другий плювок пролетів над головою, яка була в парах сантиметрів над болотною жижею.

   Роздумувати над діями часу нема. Просто вирвав ногу з болота і зробив ще ривок, падаючи в сторону жаби. руками її схопив, та відвернув в сторону. Третій плювок полетів на сторону. На подив, жаба не намагалась вирватись, або кричати. Просто я держав в руках дуже гидку істоту, слизьку. Рятувала думка, що це просто гра. Подивився на ропуху зверху, висвітилося назва “Жабоплюй”. Оригінально нічого не скажеш. Ради інтересу надавив на жабу по центру, у відповідь вона плюнула туди, куди була направлена її голова. З посмішкою спробував ще декілька разів. Стало зрозуміло, після відпочинку, жаба може плюнути тричі досить швидко, далі тільки раз в секунд п'ятнадцять. Поглянувши ще раз на ропуху, зустрівся з нею очима та промовив

   - Цілувати тебе не буду. Як зброя ти куди краще, ніж спроба перетворити тебе в принцесу.

   З третьої спроби зміг дістати меч. Пірнув він досить круто, але я зміг дотягнутись рукою. Тримати жабу в руці весь час дуже незручно. Для інтересу спробував сховати її в інвентар. Вийшло, жаба влізла в інвентар, а у мене відпала щелепа, та вдарилась в болото. Схоже, я тільки що отримав біозброю. Жабоплюй звичайний, новий, одна штука. Надіюсь, какахи за ним прибирати не потрібно. Не хочеться в наступний раз відкрити інвентар та побачити декілька кілограмів добрив.

   Наступну жабу я вже не намагався ловити, просто прибив мечем. тактика бою с таким противником досить просто, рухатись, о в тебе не попали й швидко наблизитися для удару. Проблему створює тільки саме болото, в будь-який момент можливо провалитись. Справді надзвичайно важке місце для пошуків пригод. Доводиться дуже помалу переходити з місця на місце, адже зустріч з великою кількістю жаб буде смертельною. Довелось думки про переслідування сховати по далі, зараз не до поспіху. Мене навіть почав подобатись процес. Пошук, напруга, обставини, бій, невдачі та перемоги. Це справді цікавіше, чим сидіти та маніпулювати роботом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше