Глава 6

   Системне сповіщення: “Вам було додано уміння некромантія. Некромантія — ви йдете шляхом життя та вічності. Ви відкинули духовне за для могутності та знань. Ви здатні управляти тілами мертвих, створювати нежить, отрута йде рядом з вами. Ваш інтелект та сила духу вирішують ваші можливості.”.

   Системне сповіщення: “Ваше наступне завдання — вівтар для богині. Богиню некромантії, Мортіс, було давно вбито. Інші боги зрадили та стратили богиню. Але у вас є кристал Рівноваги, з його допомогою можливо повернути богиню, доки є пам'ять про неї. Щоб створити вівтар потрібно знайти місце з сильною маною. Взяти три трупи різних розумних. Сам вівтар може бути зробленим з будь-якого матеріалу, але чим кращий матеріал, тим сильнішим буде вівтар. Поставте вівтар в місці сили, та принесіть в дар трупи. Плекайте надію, що богиня зможе почути.”.

   Я швидко перевірив інтерфейс, нічого нового, окрім самого уміння. Як підіймати нежить поки невідомо. Колір кристалу Рівноваги став кислотно-зеленим. Більше змін не знайшов. Чудово, щось видали, а навіщо не показали. По другому завданню — зрозуміло ще менше. Три трупи розумних я можу дістати так чи інакше. Де шукати місце мани? Якій потрібен вівтар? Зламати голову можливо.

   Думати над загадками долі мені не дали. Ящури відійшли від шоку, почався дуже сильний гомін. Більшість щось говорила шаману, який просто стояв, кліпав очима і дуже скромно відповідав. Декілька ящурів-воїнів почали оглядати мене не дуже переживаючи за надання мені шкоди. Боляче було повсюди, здається, поштрикали мені все тіло. Я не втерпів і декілька разів розповів, куди їм можна сходити, подивитись. Подіяло мало, додали декілька особливо болючих тумаків. В цій ситуації радували одна новина, схоже, мене передумали смажити на вогнищі. Без обряду м'ясо стає твердим, чи що? Не знаю, як там в головах ящурів з готуванням страв, але мене відтягнули до клітки. Руки та ноги ніхто не розв'язав, але палку забрали.

   Чекати, чим закінчиться вся ця історія у ящурів, мені не до снаги. Я дістав з інвентарю один із кинджалів, що забрав у гравців. Легко розрізав мотузки на руках та ногах. Оглянув місцевість, звичайне селище, з дерев'яними халупами. В центрі місце для головного вогнища. Більше цікавого нічого нема, навіть паркан відсутній. Проблема тільки одна, деревина, з якої зроблена моя клітка досить гарна і складена правильно. Легко стіну не проламаєш, а шуміти не можна, воювати з цілим селищем ящурів я не зможу. Фактично, достатньо одного пострілу їх дротиків з отрутою. Допомагає пора доби, вечоріє, скоро стане зовсім темно. Дуже надіюсь, що у цих істот немає нічного погляду. Загалом кажучи, мені вже пора виходити в реальний світ, але часу нема. Почав розбирати задню стіну, не поспішаючи. Хвилювався даремно, про мене забули, а загальний шум в селищі робив мої потуги майже непомітними.

   Розібравши декілька палок, зміг вилізти, по-пластунськи почав рухатись до гори, яку ледь видно в далечі. Де саме я зараз находжусь не зрозуміло, але за три хвилини паралічу занести мене дуже далеко неможливо. Це дає надію, що я рухаюсь в тому ж напрямку, що і раніше. Повз довго, тільки через пів години ризикнув піднятись. Звуків погоні не чути, з'явилась надія, що до ранку ніхто шукати не буде. Далі я піднявся на ноги і пішов, акуратно переступаючи камінчики. Здається до гори далеко, а покриття під ногами змінилось кардинально. Раніше я боявся втонути, зараз доводиться пильнувати, аби не напоротись на камінь, або не перечепитись за виступ. Однозначно, ця гра подобається мені дедалі більше.

   Гарний настрій здуло криком невідомої звіринки. І ця не дуже мирна тварина почала наближатись. Вже темно і я не можу бачити, хто там, але судячи з шуму від кроків, не менше бізона, а можливо навіть бегемот. Зустрічатись з такою махиною, да ще вночі, в мене жодного бажання нема. Припусти вперед бігом, плюнувши на безпеку. Невідомість попереду лякає  набагато менше, ніж тупіт позаду. Перший раз впав метрів через 200, просто перечепився, пішов юзом, чортихнувся, піднявся і побіг знову. Другий раз я вже приклався набагато сильніше, навіть ноги догори задерлись. Повний рот піску довилось випльовувати, штанина на лівій нозі порвалась. А позаду з'явився силует моба. Мамо, я ж спати не буду, від такого лопатою уві сні не відмахаєшся. Ноги як у слона, тулуб схожий на бегемота, низький та широкий. Голова — це гарпія з рогами та червоними великими очима. Мені дуже цікаво, що такого вживають дизайнери, щоб таке намалювати?

   Піднятись я не встигаю, ця махина досить швидка. Мисленно приготувався йти на респ, заодно висплюсь, а то вже відчуваю втому, мозок потребує режиму. Допомога прийшла, звідки не чекали. На образину напала ціла зграя пташок .схожих на дуже сильно велику ворону, розгледіти краще не зміг. звір досить різко зупинився, почав відмахуватись головою та хвостом, а потім взагалі розвернувся й почав тікати. Ворон було справді багато. Я теж поповз далі. Вставати на ноги не ризикнув, зграя пташок все ще крутиться рядом. Зупинився від удару головою о камінь. Тут і примостився, прямо під каменем, так собі схованка, але кращого я не бачу.

   З гри я виліз уже за північ. Цього разу пригоди мене затягнули досить сильно. Їси не став, перед сном не рекомендують. Просто прийняв душ і пішов спати. Жодного сну не бачив, просто закрив очі і відкрив, коли уже було видно, а годинник показував 10 ранку. По відчутті, виспався добре, що відразу порадувало, а шлунок нагадав про чисто людські потреби. Довелось йти на поводу. Пізній сніданок підбадьорив, допоміг зібрати думки разом.

   На форумі нічого цікавого не знайшлося. Інформації багато, нові гільдії, нові міста. Завдання різного плану. Багато розмов про ремесло і уміння з ним пов'язані. Хтось уже порахував, що коваль або тесля можуть заробляти 100-150 золотих в місяць. Я тільки присвиснув, якщо брати курс на цей час, виходить приблизно два місяці звичайного акаунту, для мого золотого мало, але більшість людей буде в захваті. Мені теж потрібно думати в цьому напрямі. Не знайду кращого заробітку, доведеться знижувати рівень підписки й працювати так. Відразу згадав, що в інвентарі валяються інструменти для скульптора, схоже, потрібно починати займатись навчанням хоть чомусь корисному.