Любов на заклання

Розділ 20.

Бал був чудовий, але я його не бачила. Одразу після того, як Міт кинув мене та пішов із прийому, Мілена з Ротханом привели мене до його кабінету, щоб я могла побути на одинці. Вже третю годину сиділа тут і пила вино. Ні, не всі три години. Першу годину я ревіла, другу дивилась на полум'я каміну, а за третю годину встигла випити два келихи вина. Чи то вино нікудишнє, чи то через надлишок адреналіну, але я була твереза, як скло. Принаймні мені так здавалось. Перша хвиля істерики та розпачу минула, але легше не стало. Навпаки, прийшло розуміння, що Міта я втратила назавжди. Від пережитих страждань, він зненавидів мене. Ось так. Минуло стільки часу, а ми у своїх відносинах зупинились на тому з чого й почали – на ненависті. Я придумала для нього сотню варіантів, щоб хоч якось виправдати свої вчинки із підміною сестри, але на кожний із них тут же уявляла його реакцію та  відповідь. І жодна з цих відповідей не була позитивна.

У кабінет зайшов Ротхан.

- Допомагає? – кивнув головою на келих з вином у моїх руках.

- Не дуже, - сумно поглянула на нього.

Він підійшов до шафки з алкогольними напоями та налив у келих бурштиновий напій. Підніс мені.

- На випий, - протягнув мені.

Я слухняно поставила свій келих поруч на стіл та взяла з його рук запропонований. Зробила ковток і закашлялась. Це був міцний віскі.

- Усе, досить, - посміхнувся Ротхан, забираючи келих з моїх рук. Він сів поруч зі мною на сусіднє крісло.

- Як Мілена? – поцікавилась, споглядаючи на вогонь у каміні.

- Щаслива та задоволена, - відповів Ротхан роблячи ковток віскі з келиху.- Поривалась піти зі мною, але я запевнив, що нам з тобою буде краще поговорити на одинці. Залишив її на ваших подруг. Ті їй не дадуть засумувати.

- Так, вони такі, - посміхнулась, згадуючи Ольгему, Римму та Амалію.

Ротхан трохи помовчав, а потім запитав:

- Як тобі взагалі прийшла така дурна думка мінятися місцями з Міленою?

- Хотіла побачити чи Міт за мене боротиметься.

- Побачила?

- Побачила, - сумно відповіла я.

- А знаєш чому я не розсердився на Мілену за брехню і цю всю виставу?

- Чому?

- Тому що точно знаю, що це була твоя ідея! Знаючи Мілену уже тепер ближче, із впевненістю можу сказати, що погодилась вона на це все лише з добрих намірів - хотіла тобі допомогти, вболівала серцем за твої відчуття та переживання. Вона хороша, турботлива, добра і порядна сестра, такою ж буде і дружиною. Вона не може протистояти тобі, в принципі, як і мені, та й не має цього на меті. У конфліктних ситуаціях, вона з радістю прийме мою, і твою сторону ще й підтримає у  найбезглуздіших бажаннях. Тільки би ти, а тепер уже і я, були щасливі.  Мілена не вміє ображатися, кпиняти шпильки і плести інтриги. Ти знаєш Силено, я думав, що полюбив тебе за твою красу, але тепер точно розумію, що шалено кохаю Мілену за її внутрішній світ, бо вона прекрасна. Ти ж бо повна протилежність їй: запальна, гаряча, іноді егоїстична, груба, невихована стерва!

- Дякую, Ротхане, за таку детальну характеристику!

- Я ще не договорив! Так от. На чому спинився? А згадав. Стерва! Точна така ж, як і Міт! Ти – це він у жіночій подобі, тому ви ідеально підходите один одному. Я зараз піду у храм і принесу найбільшу в його історії жертву богам за те, що вони звели вас із ним й уберегли мене від тебе!

- Я так бачу, ти «високої» про мене думки!- іронічно підвела брову.

- Ти знову перебиваєш! – невдоволено поглянув на мене. – Разом із тим ти дуже розумна, хвацька у справах, сильна, кмітлива і вмієш плести інтриги. Ці всі риси, разом із попередніми у сукупності, говорять про те, що ти можеш бути непоганим політиком. Отож, я із задоволенням можу запросити тебе до себе на службу в якості головного радника з питань реформ! Ну, звичайно, після весілля! Реформи почекають ще місяць- другий, поки ви натішитесь одне одним! Єдине, що я за столицю переживаю. Це ж ви якщо сваритиметесь, то мені її з руїн доведеться піднімати. Але ж чекай, я ж здається тобі заміський маєток подарував? Ну от і вирішили проблему! Житимете там, а на роботу будете приходити у палац через портали переміщення, які Міт, може вже нарешті доробить. Ну або будеш прилітати на ньому. Це вже як ви там вирішите.

- Весілля не буде! – на очі знову накотились сльози.

- Як не буде? – спохватився Ротхан.

- Це слова Міта. А ще він сказав, щоб я взагалі забралась з імперії якнайдалі і забула про нього назавжди!

- Мало, що він там сказав! - впевнено поглянув на мене Ротхан. – Силено, я знаю Міта майже триста років і повір – він дуже запальний й характерний, тому може тобі наговорити усього, навіть погрожувати, але тобі він нічого не зробить, бо щиро кохає. Це якби комусь іншому, то так, дійсно, для нього стерти людину з обличчя землі нічого не вартує. Міт може просто махнути рукою і все - людини немає. Але ти його єдине слабке місце!

- Ти помиляєшся Ротхане, якби він щиро мене кохав, то не покинув би посеред прийому, де був присутній весь імператорський двір! Він ненавидить мене!  

- Силено, для нього думка імператорського двору взагалі нічого не вартує. Я й так був здивований, коли побачив, що він таки прийшов, ще й Мілену зустрів і мені підвів, думаючи, що це ти. А ти знаєш чому він це зробив?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше