7 глава

*Агата 

Я зайшла в будинок. Ще ніколи я з такою легкістю не підіймалася по цих сходах. Я дістала ключі з сумочки. Після двох обертів ключа, я опинилася у квартирі. Я жила зі своїм батьком. Він дуже сильно любить мене. Для нього я завжди залишалась маленьким золотком, яке він береже, як зіницю ока.

Ми живемо в великій трикімнатній квартирі. Моя спальня простора та затишна. Я сама розробила дизайн моєї кімнати й пишаюся цим досягненням. Вона в білих та бузкових відтінках. На гарному білосніжному столику, як завжди, стояла ваза з квітами.

Агата підійшла до шафи й відкрила її. Там було безліч одягу. Як і будь-яка дівчина вона не знала, що їй одягнути й тому почала прикладати до  різні сукні, сарафани та інший одяг. Проте, жоден образ їй не подобався.

Тоді її погляд опинився в кутку шафи. Там стояла коробка, про яку Агата вже давно забула. Дівчина відкрила її й з трепетом дістала звідти плаття. З її очей покотилися гіркі сльози. Це плаття їй подарувала мама на 14 день народження. Тоді воно було завелике на дівчину й тому Агата трохи розчарувалась через те, що не зможе одягнути його. Проте, її мама  тоді лише мило усміхнулась і ласкаво промовила: "Всьому свій час, моя люба донечко. Колись ти обов'язково одягнеш це плаття. Надіюся, що в той день ти згадаєш мене."

Тепер Агата зрозуміла слова матері. Дівчина витерла сльозинку своїм маленьким кулачком і пішла одягати плаття... Воно ідеально сиділо на дівчині. У ньому вона була так схожа на свою матір. Дівчина виглядала щасливою. Агата доповнила свій образ стрічкою в волоссі та квіткою. Вона ще декілька разів покрутилась перед дзеркалом і вибігла на вулицю.

Дівчина відчувала змішані почуття до цього юнака. Спочатку вона хотіла вбити його за його поведінку або помститись за його егоїзм, але його історія вразила її. Він відкрився перед нею і був схожий на маленького беззахисного хлопчика. Він був щирим з нею й тому вона захотіла дізнатись про нього більше, дізнатися, яким він є насправді. 

*Даня

Вона так нагадує мені її. Було неймовірно складно згадувати про колишню. Ніка наплювала мені в душу рік тому. На початку стосунків все було прекрасно. Ми зустрічались з нею вже близько року. Я був по вуха закоханий в неї і навіть не думав про інших дівчат, а вона проміняла мене на мого найкращого друга Тьому. Це було жахливо. Вона просто сказала, що був потрібен їй лише для того, щоб ближче познайомитися з Артемом. Вона використала мене. Тоді я впав у відчай, почав затримуватись допізна в барах і майже не повертався додому, але батько допоміг мені. Він привів мене до тями і я зрозумів, що життя не закінчилось на якійсь дурепі.

Після цього я перестав довіряти прекрасній половині людства. Я зрозумів, що їм потрібні від мене лише мої гроші і їм абсолютно байдуже на мої почуття, тому моїм максимумом була якась дівчина "на одну ніч", ім'я якої я вже не пам'ятав на наступний день. Це влаштовувало мене, бо я більше не хотів закохуватись і впускати когось у своє серце.

Агата до болю схожа на Ніку. Я проявив себе щирим з нею тоді в кафе, але якщо вона така сама, як моя колишня? 

Я наказав собі прийти до тями. Я нічого не відчуваю до цієї дівчини й забуду про неї вже завтра...

Даня вирішив піти в одне цікаве місце. Хлопець любив парки атракціонів. Йому подобалося ласувати солодкою ватою чи спостерігати за дітьми, які катаються на гірках. Одного разу він був в такому місці з Нікою. Хлопець злився сам на себе, бо знову згадав про колишню. Йому не подобалося те, що перед очима з'являлися спогади пов'язані з нею.

Даня відвів погляд і побачив Агату, яка бігла в його бік. Вона мала хороший вигляд. Така собі ідеальна лялька барбі. Він вдихнув її аромат. Її запах зводив  його з розуму. Хлопець зав'язав її очі стрічкою й взяв за руку.