20 глава

*Агата 
Я поцілувала Даню в щоку і побігла додому .В мене був такий хороший настрій .Тато побачив мене і посміхнувся .
—Ну як там на дачі ?
—Все добре .Я навіть квіти там підлила .
В середині мене розривало від сміху .Ми з Данею весь сад водою залили.
—Ну ну...Ти голодна ?
—Ні тату ,я піду в свою кімнату готуватись до захисту проекту .
—Якого ще проекту ?
—Ти як завжди все забув .Я проходжу дистанційне навчання в Малій академії наук ,а завтра ми маємо захистити проект .
—Ох ,я й точно забув .Ну пробач ,гарного тобі навчання .
На цій веселій ноті наша розмова з татом закінчилась ,а я пішла готуватись до захисту проекту .Він був по хімії .Для мене це було важливо і я наполегливо вчилась адже в майбутньому я хотіла туди поступити .Закінчивши свою презентацію і повторивши весь матеріал я заснула .
*Даня 
Після нашої поїздки на дача я весь час думав про Агату .Вона не виходила в мене з голови .Але робота все ж взяла наді мною гору .Завтра я мав зустрітись з одним професором .Це був приятель мого батька .І тато захотів запропонувати професору Джорджу одну вигідну пропозицію.З цим професором ми були добре знайомі .Я брав у нього додаткові уроки з хімії по скайпу коли навчався у школі .Ми домовились зустрітись завтра в 14:00. Я перечитав ще деякі папери ,повечеряв і заснув .
Ранок наступного дня .
*Агата 
Сьогодні важливий день. Я прокинулась рано .Прийнявши душ я пішло снідати .Тато приготував мені сніданок .Я швидко поївши пішла збиратись .Сьогодні я вирішила одягнути класичні чорні штани і білу сорочку .Волосся зібрала в високий хвіст і взула чорні туфлі на невеликому каблучку .Я вирішила сьогодні намалювати стрілки і це в мене навіть не погано вийшло .Я намалювала ще вії ,брови і губи легко рожевим блиском .Спакувавши все в невелику чорну сумочку і пішла .За 15 хвилин я вже була на місці .Я трохи хвилювалась але якось опанувала себе .Я зайшла в потрібну мені аудиторію і чекала поки всі зберуться. Було лише декілька дівчат і хлопець ,я швидко прийшла ,тому ще була так мало учнів .За годину нас вже назбиралось чоловік 20 .Я мала захищати свою роботу одна з останніх,тому просто сиділа ,чекала своєї черги ,уважно слухаючи інших.Минула десь година і вже більшість учнів захистили свої проекти і тут раптом заговорив професор Джордж .
—Дорогі учні , зараз до нас приєднається один з моїх найкращих учнів. Він нещодавно приїхав сюди з Києва і завітав до нас у гості .
В той момент в аудиторію зайшов Даня .Ви б бачили вираз мого обличчя в той момент .Мої погляд був прикутий до нього .Даня теж був в шоці коли побачив мене але нічого не сказав .
—Знайомтесь—це Данило Бретх.Один з моїх найкращих учнів .
Він сів біля професора і посміхнувся мені .Скоро був мій вихід .Ще одна дівчина і все ...
—Агата Біленька прошу представити свій проект .—промовив професор .
—Мій проект називається "Аміни .Біохімія кохання ".
—Це дуже цікава тема ,Даниле вам так не здається ?
—Оу і справді дуже цікаво .
Його усмішка зводила мене з розуму .Чому йому так весело було ?Класна ж тема а головне — цікава .
—Ну що ж ми вас уважно слухаємо .
Я почала свою розповідь.Не хочу напрягати вас складними термінами тому перейдемо до суті .Мій проект був про те ,що вчені довели ,що немає ніякої любові ,що це лише хімія а те що ми називаємо коханням можна виразити простою хімічною формулою ,що кохання є відображенням складних біохімічних процесів ,що любов з точки хімії є поєднанням різних гормонів .А ще що кохання не вічне і що воно може пройти але найваще його забути .Я закінчила свою розповідь десь за 15 хвилин .Здається все було нормально і навіть деякі учні зацікавились цією темою.
—У когось є питання до Агати ?—запитав професор .
—Так у мене є .—промовив Даня .
І що це йому закортіло в мене спитати .Ні в кого ніяких питань не виникло крім нього .
—Прошу ,запитуй .
—Агато ви щойно розказали нам про кохання як про біохімічний процес ,який триває певний час .А як ви вважаєте насправді кохання може бути вічним ?
—Я ...я не знаю .
—Мабуть ви ще по-справжньому не закохувались .—з усмішкою промовив Даня .
Ну і навіщо він задав мені це питання .Він хотів взнати чи люблю я його чи що?
—Гаразд Агато ,можете сідати .—промовив професор .
Через пів години я вже була вільна і пішла в вбиральню ,щоб поправити макіяж .Я намалювала губи і вже хотіла виходити ,потягнула за ручку дверей але зрозуміла що вони захлопнулись .Що за день сьогодні такий ?Я спробувала ще раз відкрити двері але в мене не вийшло .