Магія в мені 2

Розділ 4. "Ревнощі"

Лексіан.

Вечір ставав все цікавішим. Не подобалося мені, що Аріленна категорично відмовляється розповідати усе моєму батькові. Чому вона опирається, чому хоче приховувати? Вона ж погодилася добровільно, і симпатія до мене є, тоді в чім проблема?

Аргаріус іронічно посміхнувся і виразно подивився на мене, невже він ще не здався, невже надіється на щось?

Я ревную до нього, до Ксена ні, хоч знаю, що він не байдужий до Арі, до Ориса тим більше ні. А от Аргаріус... Я бачу, як Арі хвилюється, коли він поряд, як червоніє, але це мине, вона вибрала мене і я все зроблю, щоби втримати її.

— Добре, Арі, почекаємо до Королівського балу, а там вже всім оголосимо про наші заручини!— Аріленна дивилася на мене переляканими очима, я бачив, як вона вагається, як щось обдумує...

— Лексіане, я не думаю, що це гарна ідея, там король... — сказав Аргаріус.

— Так Лексіане, там король, і я не хочу, щоби він щось запідозрив! — додала Арі. 

— Та невже, Аргаріусе? Тебе це не стосується!

— Лексіане, я розумію, що ти чекаєш, як пришвидшити події. Шлюбна ніч, все таке, але цим ти ставиш під удар Аріленну, сам подумай! — Ксен може має рацію і таки ставлю, але що тоді робити?

— Орисе, Аріленна активувала талісмани, подивися чи не змінився магічний резерв? — запитав Аргаріус, щоби перевести тему в інше річище.

— Аріленно, встань, а то мені погано видно!

Арі не охоче піднялась, а Орис підійшов впритул до неї, дуже близько. Мені це не сподобалось — я вперше відчув таке. Воно горіло всередині, виривалося назовні. Я тримався силою волі, змушував себе сидіти на місці, щоби не підскочити й не відштовхнути Ориса, щоби не вдарити його, коли він поставив свою руку Арі на плече.

— Лексіане, заспокойся, Орис просто дивиться, це важливо!— Аргаріус говорив спокійно, як він може так спокійно себе вести? Ще тиждень тому він зробив їй пропозицію...

— Я спокійний!

— Дуже!! — Ксен засміявся.

— Новини невтішні! Магічний резерв росте, безупинно. І я не знаю, що його провокує, і як зупинити. Бо з таким випадком не зіштовхувався, і своїх не можу розпитати...

Я мовчав, Аріленна присіла й також мовчала. Яке красиве у неї волосся. Від полум'я свічки воно переливалося, а очі блищали. Я не міг намилуватися, і повірити, що вона справжня..

Тишу порушив Аргаріус.

— Я пошукаю у книгах, архівах, що залишилися, але уціліло дуже мало. Коли Каасени прийшли до влади, то основні бібліотеки Старої Релігії спалили, навіть будівлі знищили, решта книг розсіялись королівством. Гаразд. Пізно вже, йдіть у гуртожиток.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше