Розділ 23. Бал.

Алтеріан.

Я закінчив церемонію, не люблю подібні заходи. І король не задоволений подіями в столиці. Хтось йому усе доносить, треба дізнатись хто саме. І про самогубства і про ,,одиністів,, правда не розумію чому він так перейнявся ними, серйозної загрози вони не несуть:

- Алтеріан, ти недооцінюєш їх, і це може стати твоєю помилкою, магія рун не спричиняє коливання магічного фону, тому відстежити їх проблематично!

- Магія рун не є смертоносною, і майже нінащо не здатна, особливо зараз коли їхні Боги забуті.

- Так забуті, так їм не моляться й знання втрачені. Але залишилися кілька жреців які відроджують їхню релігію, які володіють сильною магією, і черпають вони її з рун. Раджу тобі знайти толкового рунолога, і знищити одиністів, я не хочу давати їм і шансу на відродження. Мої предки довго боролися з ними, і як бач вони майже знищені, і я не хочу ризикувати та озиратись через плече.

- Я зрозумів Вас!

-От і добре!

Король пішов, а я помітив як Аріленна пішла до виходу на нижні поверхи, знову проблем шукає на свою голівку.

Я пішов за нею, і прийшов явно вчасно, бо якась страшна тінь на неї напала, я прочитав стандартне закляття і нічого, я знову спробував і нічого, знову Аріленна мене здивувала, і знову руни, вона хороший рунолог, й руни явно відкликаються до неї.

Ми зайшли у мій кабінет, я сів біля неї, і треба було поговорити про тінь а я не міг зосередитись й думав як зняти цю сукню, і красиві у неї груди, але краще з таким вирізом не ходити, занадто спокусливо.

Але це все думки, вона розповідала а я думав, що не до добра це все, погано що вона хоч і через медальйон бачить тінь і взагалі тут щось не так, я щось опускаю й це щось явно зв'язане з Арі.

Я не зміг зупинити тінь, таке у перше сталося, а руни, вони не відкликаються до усіх, а тільки якщо ти у них віриш, й взагалі я не дуже в цьому тямлю.

Я хотів поцілувати Аріленну і знову сюрприз, дзеркальних захист, мене добряче трусонуло струмом, боляче, а бісить як.

Звісно можна і грубішими методами діяти щоб обійти захист, але я не хочу зашкодити їй. І примушувати також не хочу, слова Лексіана зачепили, що я з дівчиною не можу обійтись без грубої сили. Дзеркальний захист відіб'є все що Арі вважає загрозою, отже мене вона сприймає загрозою, і треба щоб вона почала довіряти, тоді і захист не спрацює

Такий собі виклик самому собі.

Вона запропонувала свою допомогу, взамін я підпишу практику, так навіть краще, вона стане мені в нагоді як рунолог, і буде біля мене, так я швидше здобуду її довіру, і все одно отримаю своє, я не звик відступати.

Ми вийшли в зал я підійшов до знайомих привітався, потім спустився на нижній поверх, підійшов до дверей які так зацікавили тінь, відчинив, усередині був кабінет, стіл, крісло, а на поличках ціла колекція магічних предметів, я підійшов взяв чашу присів за крісло, знову надрізав руку, кров полилася у чашу, я промовив закляття поклику духів, подумав про маму з татом, розплющив очі, оглянувся... нічого.

Як таке може бути, я все зробив правильно. Де ж вони? Чому не приходять?

Я був розчарований, навіщо тоді мені цей пост, усе це, якщо вони не приходять до мене.

Згадав про батька Аріленни, попробую його прикликати, може він щось прояснить, розкаже звідки медальйон у нього.

Я зосередився, розплющив очі, й напроти мене у кріслі сидів чоловік, високий, чорнявий але очі зелені, такі як у Арі:

- Світлої ночі! Я Голова Міністерства, Аргаріус.

- Я Валесаз Аріас. Що вам потрібно?

- Розкажіть звідки у вас цей медальйон.

І я витяг з кишені медальйон Арі, я так і не віддав його. Він подивився на нього .

- Він дістався мені від мого батька, а йому від його, він у моїй родині давно.

Він не міг мені збрехати чи уникнути відповіді, я був Головою і це означало що він має коритися, такий закон магічного світу.

- Які його функції?

- Він дає змогу бачити більше, а ще владу над сутностями, і посилює магію рун. Але вам він не допоможе, він діє тільки на лінію мого кровного роду.

- Звідки він у вас?

- Ваша дочка дала, Аріленна!

Він захвилювався.

- З нею все в порядку, але вона бачить тінь, і може використовувати магію рун.

- Розкажіть як ви загинули?

Цікаво послухати.

- Мене убили, серед ночі посланці короля вдерлися у наш дім, спочатку відвезли у темницю щоб дізнатися імена спільників, а потім убили.

- То ви жрець?

- Так, мій рід старовинний й ми усі використовували магію рун. І Аріленна найшла шлях, хоч я не встиг передати знання.

Тепер стало зрозуміло чому руни відкликаються до Арі, це у неї в крові.

- Що ви знаєте про тінь, яка зараз у місті?

- Нічого, я можу розказати тільки події мого життя, про теперішнє мені нічого не відомо.

Це була правда.

- Можете йти!

- Подивіться за моєю дівчинкою!

Я нічого не відповів, і він пішов.

Я піднявся у танцювальний зал, Аріленна стояла біля фуршетного столу, а біля неї Ксен. Терпіти його не можу, він недалекий родич короля, зухвалий, наглий й думає що йому усе дозволено, нічого так не портить особистість як безкарність вчинків.

Не вистачало щоб йому Аріленна приглянулась. Я підійшов до них, забрав Арі.

Ми їхали у моєму екіпажі, до гуртожитку:

- Про що з Ксеном розмовляла?

- Та так, порадив яка канапка смачніша, й запросив на танець. Не зрозуміла тільки чому він подумав що ви проти будете?

- Я проти! Він не найкраща компанія, краще Лексіан.

- Чому!

- Тому що, не хочу вдаватись у подробиці.

Ксен був і справді не найкращою компанією, прості дівчата яких бачили з ним, такі як Арі, часто зникали безвісти, але він маг, і йому звісно ніхто нічого не скаже.Треба змінити закони.