розділ 2

...

Алісі 23. Закінчила університет, влаштувалася на роботу...Щойно посварилася з хлопцем. Здавалося все як у всіх , але ця дівчина була особлива. Вона навчилась в відчувати, співчувати, любити... Але не так як інші. Вона робила це щиро, якось по- своєму. Ви б сказали, що ніяких особливостей в неї не має. Але це не так. В вашому світі все фальшиво. Таких, як вона точно мало... І згодом я це доведу.

...

Так ось Аліса тільки що посварилася з хлопцем. Вона твердо вирішила з ним порвати. Адже він зрадив її нахабно, підступно, він її не кохав!!!

Вона хотіла помститись йому. Вийти заміж за іншого або ще щось. Через декілька тижнів в неї з'явилась така можливість. Хлопець, мабуть її віку, запропонував познайомитися. Вона одразу погодилась. Звичайно Аліса не хотіла" палкого кохання" та й він її не подобався. Але все закрутилося. Вони гуляли, їли морозиво, потім цілувалися..! Через 1 місяць він освідчився. Тепер Аліса жила у казці, де принц палко кохав принцесу, але вона, на жаль, не відповідала взаємністю.

...

Роки плинули. Тепер Алісі 27. Вона майстер свого діла, у неї чоловік... Ну і це все чим вона могла похвалитися. Після 4 років разом стосунки з чоловіком явно погіршилися. Тепер вони постійно сварилися, жили ночами на роботі. Тай просто набридли одне одному. Ця ситуація не подобалась їм обом. Але кожен вважав винним іншого. Якось , прийшовши додому пізно, Аліса побачила дві валізи. Невже Діма кудись їде? Він їй нічого не казав. "Дивно" - подумала дівчина.

-Алісо, я думав ти вже не прийдеш. Я маю тобі сказати...

- Ти кудись їдеш? Надовго? Чого не сказав?

- Ну не зовсім їду. Сядь, будь ласка, і послухай: Ми разом 4 роки. І за цей час моє, наше життя стало пеклом. Спочатку, воно було казкою, але зараз... Я давно хотів сказати правду. Але не мав снаги. Я тебе більше не кохаю. І це правда. У мене інша і нашому сину вже 5 місяців. Я більше так не можу . Брехати тобі, казати що кохаю, тижнями не бачити рідної дитини...

- Але ж ти не хотів дітей!!!

- Так не хотів...але діти це справжнє щастя. Розумієш,  вона інша і ми любимо один одного. Бажаю тобі знайти твою половинку. Вибач, але це не я. І ще пробач за змарновані роки... Я подав на розлучення... Згодом тобі прийде повістка до суду. Дітей у нас немає, тому розлучать нас швидко. Бувай.

Він пішов, різко хлопнувши дверима- пішов. Аліса гірко заплакала... Десь в душі вона все-таки любила його... Тепер вона - це розуміла. Але, нажаль, вже пізно щось змінювати. Напевно, треба жити далі...

...

Алісу розбудив будильник. Вона всю ніч проплакала, тому заснула тільки під ранок. У неї був жахливий стан. Дівчина нічого не їла і не пила, пропустила роботу, напилась снодійного, а далі довга дорога, у якій два шляхи. Обидва такі гарні і яскраві. Аліса досі не визначилась куди йти...