Mariposa (вірші)
Цей день немає кінця
Цей день немає кінця,
у неї очі додолу,
сукня до лиця.
Вона ще вірить:
снам кольоровим бути,
наповнює отрутою легені,
підіймає груди.
Його плечі такі скелисті,
балансуючи одною ногою, волаєш:
"Я втримаюсь. Стій на місці".
Регочете мов навіжені.
Забули - довкола одні скажені.
Зиркають, пускають слини,
і ніби лячно, але в його руках, як із глини.
У простирадлах і словах плутанина,
отрута в крові і ти вже дружина.
Напівжартома. Ненароком.
Хоч би потім не вилізло боком.
Зажмурилась, зачаїлась.
Вірила, що зупинилась...
Його рука у твоїй кишені,
оселилася там на віки.
Хочеться говорити,
не можеш - надто важкі повіки.
Сни у матових тонах, нюдових.
Утікаєш від зайців злих, хоч і плюшевих.
А тут, ранкове сонце...
У голові свинець.
Кінець.
#4365 в Різне
Відредаговано: 23.03.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
