Абсент в домашніх условіях

Абсент в домашніх условіях... краще не пробувать готовить. Маю на цю тему поучітєльну історію.

Із міцних алкоголів абсент я шаную найбільше. Але як і у всього хорошого у нього є один недолік - ціна. І нехай зараз я вже три роки вимушений трезвенник, але так було не завжди. Колись по празниках я не відмовлялась від шота міцного напою. Тоді ж і родилась ідея удівить гостей невиданим напітком.

Отож вооружившись великим бажанням получить домашній абсент. А також мішком полиню і пакетиком анісу, я кинулась шукати спірт.

На біду якісного спірту швидко пробить не вдалось, тому я собі порахувала, що первак теж згодиться.

закидала у пляшку полин, аніс, насіння фенхелю чи кропу, залила горілкою і поставила в темне місце значить настаюваться.

Через певний час, десь через дві неділі настав час дегустувати настойку. В бутилці серед густого бадилля полину скромно булькало шось сіро-буро-малинове з ароматом бальзаму "Бітнер".

Подивившись на моє творєніє чоловік уточнив, чи не ошиблась я з пропорціями трав. Які можуть буть ошибки, єслі я пропорції вообще не знайшла?

Понюхавши настойку чоловік дегустувати її відмовився. От наскіки вже непрехотлива він в їді людина, а це пить не схотів. Висловив підозри, що у мене не абсент, а отлічне глистогонне, і вобще, єслі так уж не терпиться перевірить його ефективність, то всігда можна пожертвувать сусідськими котами. А у нього і так проблем немає.

В общем вкус у настойки вийшов мєрзкий, і наскільки гіркий, шо порівнять її і благородний напій Ван Гога не вистачило б совісті навіть у мене. Так і стоїть мій самодєльний абсент в кладовці. Пить не реально, а викинуть жалко.