Маяк самотності

Глава 7.

Перше, що Дейк дуже хотів зробити, вийшовши на перон, це побачити Мейден. Її було про що питати, і ще він відчував, що дівчина йому подобається.

Але професійний обов'язок взяв гору. Розподіливши час, Зейн хотів упоратися з усіма справами до того, як зустрінеться з дівчиною. Тоді у нього не буде обмежень за часом.

Встигнувши забрати результати експертизи та поспілкуватися з паном Доленом, детектив майнув до управління поліції. Залишивши черговому офіцеру всі дані по розшуку, Дейк побіг до університету. Серце його вистибувало з грудей, надія на побачення несла на своїх крилах. Але в університеті майже нікого не було - лише чергова на вході, вечірній курс на лекціях, та ще відкрита бібліотека.

Телефон Мейден у її будинку не відповідав, а у тому барі, де вони познайомились її теж не було. Нашвидку повечерявши, Дейк пішов у свій номер. Спробувавши додзвонитися додому дівчині, знов отримав фіаско.

Було досить пізно, і він вирішив спробувати зайти до університету зранку. А поки розібратися з матеріалами та поясненнями, отриманими від експерта.

А там було, за що зачепитись. Так, на деяких відбитках із заступу та кирки були сліди крові, що за групою та резусом співпадала з даними в анкеті Сандер. Тобто, її могли вбити, або поранити.

По відбитках, що можливо було ідентифікувати, було дві людини. Інші відбитки були досить старими, затертими, тобто інших людей крім пари Інтара-Сандер на острові не було.

Однак, були залишки предметів, яких Дейк на острові не бачив. Наче нічого такого, але він звертав увагу на будь-які дрібнички. Так, на інструментах крім відбитків залишилися волоски прядив'яної мотузки. Різні канати, мотузки, шнури були - а от саме такої крученої мотузки з коноплі не було. Моряки теж таку не використовують, є схожа на невеличких рибацьких човнах - але іншого походження.

На деяких відбитках було трохи залишків тальку, який використовується для гумових виробів. Нічого з гуми, щоб мала на собі сліди тальку, на острові знайдено не було.

А ще був автомобільний насос. Предмет, на який одразу Зейн не звернув уваги. Але тепер, перевіривши напередодні опис обладнання на острові, що заявлялося всіма змінами волонтерів, та побачивши відбитки із залишками мотузки і тальку на самому насосі, думки детектива зайшли у глухий кут.

Фото, зроблені пілотом вертоліта, додали не ясності - а ще деталей. Так, слідів від швартування корабля на пірсі не було. Діра під осипом була, і схоже нею користувалися.

Дейк підійшов до вікна. Місто потроху вгамовувалося. А мозок складав єдину версію, на яку бів здібний: Інтара, з невідомих поки що мотивів, вбив Сандер і позбавився від тіла. Немає інших варіантів. Потім він, знову таки невідомим способом, вибрався з острова морем, та вийшов на берег майже за сто кілометрів від острову. Хоча спосіб, можливо, це старий рибацький човен. Швартувати такий човен можна, не залишивши видимих слідів. Його може не бачити берегова охорона. Але ж звідки, дідько, він там взявся? Певне, у Пабло був спільник, який знає ці місця і добре порається з човном.

Так, наче складається. Але з якою метою було вивозити Анну на острів, для того щоб вбити і втікти? Зв'язатися з острова ні з ким, крім адміністрації парку та рятувальників, не можливо. Тобто те, що відбулося на острові, заплановано наперед. Тож яка мета?

з тим з'ясуємо, коли знайдемо Інтару. Але має бути спільник. Він має жити недалеко від острова - інакше човном що відкритим океаном, що лінією прибою до острова не дійти. Він має старого човна, який екіпірується мотузкою з коноплі. У цих місцях конопля не росте, а такі мотузки привозять до звичайних магазинів, що продають будівельні матеріали. Тобто, у спільника є якесь будівництво, може ремонтує свій будинок. І немає достатніх грошей на звичайні синтетичні мотузки, що не гниють. Потрібні дані про населення, радіусом не більше пари сотень кілометрів.

Теперь зранку в плані був не тільки університет, але й знову управління поліції. Там повідомили, що рибалок, які б жили на території парку, немає. Найближче рибацьке селице - майже за двісті кілометрів від острова. З нього до найближчого магазину, де продається прядив'яна мотузка з коноплі, так далеко, що немає жодного сенсу їхати за нею спеціально. Хіба що проїздом.

Дейк подивився карту, те рибацьке селище було на іншому боці півострова, ніж місце де висадився Інтара. Ні, немає ніякого сенсу. І, здається, спільника також.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше