Мідниця з неприємностями, або шаманка за викликом долі.

Пролог

Ми всі залишаємось дітьми, поки живуть наші батьки. Якщо тобі доводиться стати дорослим у дванадцять років, то дитинство залишається примарним спогадом, що пахне Новим роком та мандаринами. Тому що ти вже усвідомлено розумієш, того, що залишилось в минулому вже не буде ніколи. Ось і мені довелося подорослішати в такому юному віці. Ще пощастило, що в мене була бабуся по батькові, яка забрала мене в село й в міру своїх сил поставила на ноги. Їй було дуже складно, але я досі пам'ятаю її руки, що пахнуть серпневими яблуками та травами. Саме вона не дала поставити хрест на прагненні здійснити дитячу мрію. Стати слідчим і порушити закриту справу про смерть моїх батьків, про розслідування якої нам повідомили «Здано до архіву за відсутністю  підозрюваних та доказів».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше