Частина 14

Як правильно відмовити трохи прибитій навколишньою дійсністю жінці? У нашого кепа однозначно були свої ноу-хау та фамільні секрети.
Коли Августин наступного ранку розсаджував усіх по машинах, то я знаходилася в дещо неадекватному стані.
Впихаючи мене в смішну машинку, з зачехленим причепом, біля Стілуса, він замітив мимохіть, що я виглядаю дещо прибитою.
Я мляво огризнулася, переконавшись перед цим, що у нашого шефа піднятий настрій та в запаху навколо нього переважають ноти лайма та лемонграсу.
- Спала я погано.
- Поллі заважала? – припустив кеп.
Я відкрила та закрила рот. Навіть не знаю, як мені доведеться пояснювати відсутність присутності і чи не належить за це якесь покарання.
- Ви - пара, - роздавав він свої останні накази. Самі розберіться в міру близькості ваших відносин.
І швиденько поскакав до автомобіля Вухоса, в який сідав Сіазон.
Гракос відбув штолом ще затемно, сам Августин вирушав на перекладних заплутаним маршрутом.
Я впіймала насторожений погляд лікаря, кинутий у мій бік, усміхнулася і махнула рукою.
Мені кивнули у відповідь, і машина покотилася геть, бібікнув наостанок.
- Катріно, ти навіть не уявляєш, чим я був зайнятий останніми днями, - почав свій захоплений монолог Стілус.
- Плащиком?
- Так, суворо секретний проект, єдиний експеріментальний зразок, енергії жере неміряно, але ми матимемо унікальну можливість провести польові випробування. Тобто, у тебе.
- Що у мене?
- Плащик – жіночий, отже, у тебе.
- А чому жіночий?
Він почервонів, і я раптом з подивом зрозуміла, що він збентежився.

- Стілус, хто вона, дівчина, яка вразила твоє серце?
Соплячий брюнетистий їжачок пару хвилин намагався відмовчуватися, але мені було дуже цікаво, хто і яким чином зміг відвернути нашого винахідника від улюбленої справи, та ще й настільки блискавично.
Бліцкриг в окремо взятому відділі, посміхнулася, взявшись будувати найсмішніші та найнеймовірніші припущення.
І Стілус здався. Дівчину звали Луїса. Вона мала неймовірно гострий розум, здатність поєднувати несумісне і писала кандидатську дисертацію про практичне застосування веселки.
- Та ну, - не втрималася я, -  кандидатська у поєднанні з веселкою – взагалі вибух мозку!
Ми зупинялися в маленьких ресторанчиках розім'яти ноги, поїсти чи випити компоту, соку чи паю.
Кофрус Стілус не пив сам і велів не замовляти й мені.
І розраховувався він за допомогою картки. Нам усім перед поїздкою заблокували жучки.
- Тобі Катріна, навіть прикидатися не доведеться, - наказав мене начальник, коли я запитала, а чим маю розраховуватися я.
«Можеш не обмежувати себе, насолоджуйся поїздкою, вважай, що в тебе заохочувальна відпустка, і банкір, як супутник».

Останнім часом я все частіше ловила на собі задумливий погляд кепа. Я ніяк не могла зрозуміти, чому в ньому прослизає крапля жалю. Немов саме я порушила план божевільного містера Фікса зі старого дитячого мультфільму і тепер цей самий містер Фікс не може з легкістю повідомити, що в нього є новий план, набагато божевільніший і крутіший за попередній.
Не приховую, за цей час я почала почуватися по-іншому. Я не могла зрозуміти, чи це світ наклав свій відбиток на мене, як на особистість, чи з мене щезла та дивна темрява, яка протягла мене крізь простір й кинула до нього на співбесіду. Я чомусь знала, що вона вивітрилася повністю і більше не повернеться, як і нав'язані мені здібності шаманки. Зате на перший план виступила з-під усього наносного моя здатність бачити головне, відчувати напрямок, надихати та підштовхувати оточуючих. Разом із майже звіриним нюхом вони перетворювали мене на досконалого пощукача, і це тішило.
А ще я думала про свою здатність утілювати таємні бажання. Ні, не таємні, а таємничі! Я натренувалася на Поллі, і могла з упевненістю сказати, що той дивний холодок, глибоко всередині, який виштовхує з мене слова, що втілюють дух у фізичне тіло, або дарують крила, це якась магія.
Магія, яка веліла драти мій поділ і мотати голову Гракоса хитромудрим візерунком, для того щоб привести його до жінки, яка збіглася з ним душевно і духовно, я сумно усміхнулася, усвідомивши, що саме це відчула, коли він погладив меч у зброярі. І зі Стілусом, я була впевнена, що він теж мріяв про жінку, з якою можна говорити і мовчати на одній хвилі, і саме я штовхнула його туди, де ця жінка була. Думаю, що без мого плаща вони навряд чи зустрілися б. Тому що Стілус та практичне застосування веселки, це речі з розряду неймовірного.
Я згадала визначник магії на столі лікаря, і подумала про те, що треба буде обов'язково після повернення попросити його просканувати мене. Тому що це важливо. Насамперед для мене. А потім уже для начальника нашого таємного відділу дізнання.
І я не могла зрозуміти, звідки я це знаю із стовідсотковою впевненістю.