Мечем і Словом

Королівський палац

Столиця Арагонії Меарін, зі своїми вишуканими храмами та багато оздобленими спорудами вельмож та знаті, мало чим була схожа на решту столиць п’ятицарства. Своєю унікальною архітектурою та монументальністю, вона могла сміливо потягатися із столицею Східної імперії. Що правда останній не було рівних серед вітражів та мозайок, якими прикрашалися тамтешні храми єдиного бога Артеса. По обабіч широких кам’яних вулиць, росли різноманітні дерева, завезені сюди з усіх кінців світу. Місто процвітало завдяки своєму розташуванню. Саме через нього проходили два основні торгівельних тракта. З півночі на південь, та із заходу на схід. Власне вісті зі східного тракту і викликали таке оживлення в королівському палаці, який потопав у різнобарв’ї осіннього саду.

  • Так може нам попросити короля Дантесії очистити наші ліса від лісового братства. – розлючено кинув в сторону своїх воєнно-начальників король Сатрасіус Сивобородий.

Йому власне доповіли про сутичку дантеського кінного загону із знаменитим грабіжником Гонтарієм Невловимим, який тероризував його східний тракт та наносив чималої шкоди торгівлі. Яка в свою чергу являлася чи не основним джерелом доходу арагонської казни.

  • Ваша величносте. Нам заледве вистачає людей, щоб утримувати східні кордони від кочівників. А з вторгненням з півночі короля Колоса Золотоволосого, про охорону нашого східного тракту і годі думати. – у свій захист промовив один із полководців короля Татій Багатоликий. – Цю місію було делеговано вашим васальним князям із обіцянкою не стягувати з них данину на протязі двох років.
  • А віз все там же ! – гримнув король і встав зі свого трону.

Все дворянство та вищі військові і духовні чини відразу піднялися на ноги та вклонилися його величності.

  • Мені набридло слухати ваші скигління вельмишановні радники. Я хочу бачити результати. Про яку війну з Дантесією може йти мова, якщо ми з якимись задрипанцями не можемо дати собі ради. І щоб спопелив мене бог сонця, що цей кінний загін робить на наших теренах ?  Тільки не кажіть мені що це авангард Золотоволосого. Бо ще вчора мене запевняли, що Колосу потрібен час на відновлення своїх сил для подальшого наступу.
  • Абсолютно вірно ваша величність – з лише йому властивою лестивістю, промовив таємний радник Арацій. – Мої агенти доповідають, що це дипломатична місія. І швидше за все вона обіцяє нам хороші відомості. Солдат мало а наповнених возів багато.

Гнів короля змінився на зацікавленість.

  • Що ж потрібно цьому дикуну – ніби сам до себе промовив Сатрасіус і добавив – Чи повернулася вже моя непокірна донька?
  • Так ваша величність – відповів все той же лестивий голос – Вона зараз в своїх покоях. Дуже горює бо їй так і не вдалося віднайти брата, сина вашої величності.
  • Ну хоч однією проблемою менше. Я би хотів розпоряднику поговорити зі своєю донькою відразу після наради. – звернувся король до повнотілого чоловіка з довгою бородою та маленькими, чорними оченятами. – А також бажаю, щоб назустріч дантесам, виїхав наш кінний загін почесної варти, з усіма атрибутами нашого королівства. Його очолить воєвода Татій Багатоликий.
  • Як накажете ваша величність – уклонившись відповів радник та з певним острахом добавив -  Та смію зауважити, що серед штандартів королівства Дантесія, були помічені і родинні штандарти Карсбургів. Отож, швидше за все, цю місію очолює один із синів Колоса Золотоволосого. І при всій моїй повазі до воєводи – і товстун з повагою вклонився Багатоликому, який власне і не думав відповідати цьому пацюкові взаємністю – Я би порадив вам поставити на чолі вашої делегації, одного з ваших синів, мій повелителю. А при ньому і належний почот з молодих княжичів.
  • Діло говориш Бентасе. – погодився Сатрасіус і добавив звертаючись до групи в багатих, військових обладунках, яких очолював Татій – А вам панове воєводи, даю місяць часу на те щоб очистити східний тракт від грабіжників. І мені абсолютно байдуже яким чином ви збираєтесь це зробити. Бо з покійного князя Вілата Набожного, який, як вам відомо, склав свою голову при захисті Кабленхола, я вже не дочекаюся даної ним обіцянки.

Пузатий Бентас, нічим не видавав свою радість від ще однієї невеличкої перемоги, над цим солдафоном Татієм, з яким у нього тривала багаторічна, не об’явлена війна.  Той в свою чергу намагався щоб саме за ним залишилося останнє слово а тому промовив:

  • Чи розумно нам зараз на це звертати увагу, після падіння Кабленхолу, ваша величносте. Адже цей тракт проходить саме через нього.  І поки ми не повернемо контроль на цим градом, про південний тракт прийдеться забути. Навряд чи хтось наважиться відправляти свої каравани по тракту, який проходить через охоплену війною територію.
  • Цей паскудний варвар напевно і це врахував, коли обрав Кабленхол для нанесення свого підступного удару. Нажаль Татію ти маєш рацію. Отож все залежатиме від цих перемовин. Нам би знадобилося більше інформації, перед тим як я сяду за один з ними стіл.
  • Можливо варто мені поїхати з Вартуріусем, ваша величносте – втрутився таємний радник, чоловічок непримітної статури в дуже строгому, сірому камзолі.
  • Чому саме Вартуріус ? - перепитав король, чим досить сильно зачепив гордість старшого сина, який теж був присутній на цій нараді.
  • Тому що він ваш старший син та наслідник корони ваша величносте. – і Арацій вклонився молодому нащадку з роду Віртуламеїв, надіючись що той не забуде його вчинку.

Короля аж пересмикнуло на троні від почутого. Він поглянув на свого сина що сидів як і належиться по праву руку від короля і здається був вельми напружений.

  • Я Арацію сам, без твоєї допомоги, вирішу кому бути моїм наступником. Та поки не буде віднайдений Петріус, про це більше ніхто і ніколи не промовить і слова в моїй присутності !
  • Як накажете ваша величносте. – чи не в двоє зігнувшись відповів сірий чоловічок, розуміючи що перейшов межу, яка може коштувати йому не лише посадою.
  • Та я згоден з тобою раднику – і батько зустрівся з поглядом свого сина, який був наповнений надії та тривоги – Супровід очолить мій старший син Вартуріус,  а ти бестія – і Сатрасіус Сивобородин кинув на Арація спопеляючий погляд - поїдеш із ним. І упаси тебе боже, якщо з його голови впаде хоч волосинка.
  • Я направлю з ним найкращих своїх воїнів. Та в такій кількості, що про безпеку вашого сина не потрібно буде навіть хвилюватися – втрутився Татій Багатоликий.
  • І покажемо цим дикунам, як ми їх боїмось – не відмовився скористатися з нагоди, його супротивник Бентас. – Звичайно що повинні поїхати найкращі. Та все повинно бути в рамках розумного. Не думаю що наші воїни поступаються цим варварам. До того ж цей загін явно не має наміру захопити усю Арагонію – і досить сильний сміх піднявся у просторому залі, з величними портретами усіх коронованих  Віртуламеїв.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше