Розділ 20. Як потрапити в охорону імператора

Поспати нам тієї ночі так і не вдалося. Щойно Касіан покинув Академію, Ешкарт кинувся до директора, де забрав у нього особові справи усіх більш-менш талановитих студенток, після чого ми з ним застрягли на довгий час в його кабінеті. Мені ініційований довірив сортувати особові справи, і поділяла я їх на три групи. Заміжні одразу ж відкидалися, і вважалися непридатними, оскільки жоден чоловік не погодився б відпустити дружину на таку роботу, принаймні в цьому мене переконував Ешкарт. Заручені складалися на другу купку, яку ініційований переглядав сам, але всіх заручених роду Рівендейл належало складати до тієї ж купки, що і заміжніх. Як мене запевнив Ешкарт, за заручини жінок його роду відповідає лорд Рівендейл, а він завжди цікавиться думкою нареченої, перш ніж угодити заручини, тож розбивати такі пари жорстоко. Що саме він мав на увазі, я так до кінця і не зрозуміла.

На третю купку мені слід було складати папки незаміжніх і напівкровних. Їм Ешкарт приділяв особливу увагу, подовгу перечитуючи і передивляючись.

Врешті, коли на обрії замайорів світанок, і перші промені сонця пробралися крізь штори в кабінет, на столі Ешкарта стояло дві папки. В одній з них йшлося про кузину Ешкарта, яка на даний момент навчалася на сьомому курсі бойового факультету. В іншій про студентку дев’ятого – випускного курсу також бойового факультету. Відрізнялися дівчата мабуть тільки тим, що друга ще й претендувала на звання магістра тьми. В той час, як перша вивчала суто бойову магію. Ну і ще однією відмінністю було те, що одна з дівчат була напівкровною зі смутно знайомим прізвищем. Еладріель Роввел особисто мені чомусь подобалась більше. Навіть її зображення викликало більше позитивних емоції, ніж зображення тієї ж леді Рівендейл. В погляді останньої запросто можна було прочитати зверхність. Вона справляла враження істинної аристократки в найгіршому значенні цього слова.

А ось леді Роввел здавалася мені знайомою, і невдовзі я навіть згадала, де і коли саме її бачила. Виявилося, що це та сама студентка, якій вдалося в перший день роботи Ешкарта блокувати його перший удар. Поки Ешкарт зважував кого саме з дівчат вибрати, я нетерпляче притопувала ногою, але коли він потягнувся за папкою родички, не витримала і перехопила його долоню.

- Мені здається, що для цієї роботи більше підійде леді Роввел, - випалила я і завмерла, під уважним поглядом тіні.

- Тобі не подобається моя кузина? – одразу ж запитав Ешкарт, відкинувшись на спинку крісла.

- Розпочнемо з того, що вона рідна сестра Таріона Рівендейла. А чим тобі не подобається леді Роввел?

Під моїм поглядом Ешкарт посміхнувся і почесав пальцями брову.

- Ну, для початку, тим, що вона хоч і старша, але все ж рідна сестра одного непосидючого і шкодливого ельфа напівкровки.

Усвідомивши, кого саме має на увазі Ешкарт, я мимоволі розгубилася і на мить навіть засумнівалася у правильності свого вибору. Але щойно я згадала чванливого і самовпевненого Таріона, усі мої сумніви відійшли на задній план.

- Це ще не означає, що у них з братом схожі характери, - не особливо впевнено проговорила я.

- Та що ти кажеш? – з усмішкою проговорив Ешкарт.

Я зрозуміла, що цей аргумент може так само стосуватися і леді Рівендейл і нервово прикусила губу.

- Ти тільки подивися на її обличчя, - тицьнула я, врешті, пальцем на зображення чистокровної. – Та в неї усе на обличчі написано.

- Мелл, - стомлено проговорив Ешкарт, - не усі мої кузини і кузени такі як Таріон.

- Не усі родичі Роввела такі як він, - поспішно проговорила я. – До того ж леді Роввел може похизуватися не тільки милим личком, а й чудовою фізичною підготовкою, - додала переможно я.

І мало не підскочила від радості, щойно в очах Ешкарта відобразилися сумніви.

- А ще вона онучка лорда Мілдрета, - спробувала я остаточно схилити тінь на свій бік, але зрозуміла, яку помилку скоїла, щойно темний скривився і потягнувся за папкою кузини. – Стояти, - вихопила я папку прямо з-під його руки і напоролася на роздратований погляд. – Ти ж і сам розумієш, що хороша фізична підготовка відіграватиме значно важливіше значення, ніж походження і якісь особливості характеру. Крім того, знання і навички у Роввел набагато кращі, ніж у леді Рівендейл. А ще, вона входить до трійці найкращих випускників…

- В цьому і вся проблема, - перебив мене несподівано Ешкарт. – Вони чудово співпрацюють один з одним. Їм в командній роботі немає рівних. Але про рівень їх підготовки як самостійних спеціалістів говорити важко. Ця трійця разом з першого курсу.

- Згадай перший свій день тут. Хіба не її ти похвалив за чудову фізичну підготовку? Вона єдина змогла блокувати твій удар.

Ешкарт ще кілька хвилин роздратовано дивився на мене після чого різко видихнув і подався вперед.

- Ось що ми зараз зробимо, - хмуро запропонував він. – Я викличу їх обох у свій кабінет, і повідомлю їм про цю можливість. Та з них, що зрадіє менше і буде обрана.

- Звідки така зацикленість на реакції? – роздратовано поцікавилась я.

- Прокляття імператора, - холодно нагадав Ешкарт, і я вимушена була здатися.

Поки Ешкарт кидав виклик, я розмірковувала над тим самим прокляттям. І чомусь мені згадалися три мертві імператриці, і той факт, що тіні взагалі однолюбами вважаються і одружуються вкрай рідко і на все життя. Та й історія з лордом Рівендейлом, який викрав фенікса і таємно на ній одружився. Усе це якось сильно суперечило усьому тому, що я знала про прокляття імператора. У мене аж руки зачесалися, так сильно захотілося дістати той поцуплений з закритої секції блокнот і почитати його. Врешті, я не витримала і вирішила дати волю своїй допитливості.