Алекс

Я спохватився від перших променів сонця, які засвітили у вікно. Глянув на годинник 6.00. Час повертатися додому! Софія мило спала на моїй руці, тож поцілувавши її у щоку, тихенько встав з ліжка, намагаючись її не розбудити. Одягнув футболку і на хвилину замилувався нею. Моя тендітна квіточка! Яка ж ти прекрасна! Невинна, світла, чиста і така рідна. Я не втримався і нагнувся, щоб її поцілувати. В цей момент так не хотілося її залишати, але робота чекає.

Тож, тихенько відкривши двері, вийшов з будинку і попрямував до автомобіля. Всю дорогу роздуми не давали мені спокою. Чому саме вона змушує моє серце так сильно битися? З тієї миті, як її помітив мій світ перевернувся. Вона змінила мене в кращу сторону і зрозумів, що можу бути на багато кращим, ніж є. Мої колишні жінки більше не цікавили мене і хотілося швидше позбутися цих гріховних зв’язків і все заради неї, моєї любої квіточки. Одразу ж згадався той момент, коли її вперше побачив. Темноволоса красуня з зеленими очима, яка стояла і не відводила очей із дерева.  Спочатку, коли помітив цю картину, подумав, можливо вона там когось побачила, що не зводить своїх очей, але насправді моя люба дівчинка милувалася квітами на вишні. А потім, як танцювала під вітром, який роздмухував цвіт! У той момент, мені хотілося підхопити її на руки і закружляти. Моя маленька фея! Посмішка не сходила з мого обличчя, коли я згадував її. Я зрозумів, що безнадійно закохався у цю чарівну юну дівчину, закохався немов хлопчисько. І злякався цього! Я думав, що поїду і все забуду, повернувшись назад до мого минулого життя. Життя, яке було до неї. Але, навпаки поїхавши почав ще більше дуріти за моєю Софією. Хтось буде сміятися, дорослий мужик злякався серйозних почуттів, але признаюся чесно, що дуже злякався цього, бо не знав, як правильно вчинити. З одного боку, прагнув зробити її щасливою і ніколи не відпускати від себе, але чи прийме моє кохання вона, така ще юна дівчинка? Чи не зробить мені знову боляче, як це зробила Інга, коли я відкрився їй усім серцем, а вона… При згадці про цю рокову жінку, настрій одразу ж змінився. Саме вона зробила мене таким. Я ненавиджу її за це, адже якби першим моїм коханням була саме Софія, я був би зовсім іншим! Але, що сталося те й сталося! Тепер не варто жалкувати про те, чого вже не зміниш.

Моя маленька Софія! Я знову поринув у спогади. Вчорашня ніч, тобто вже сьогоднішня змусила мене остаточно визнати, що я не можу існувати без цієї дівчинки. Моєї дівчинки! Я не жалкую, що відкрився їй і розповів про своє дитинство, вона повинна знати про те, через що ми пройшли із Стасом. І через цю частину нашого життя, зараз саме Стас страждає. Мама з Олегом зруйнували наш світогляд. Вона знищила моє відношення до жінок, адже помічаючи, як вона захищала того ката, я зненавидів її і всю жіночу частину населення, а дядько Олег навчив зневажати їх і отримувати від жінок тільки задоволення й утіху. Але, Софія зруйнувала мій світогляд і навчила кохати по – справжньому. Хоча ще зовсім маленька, але у ній вміщується все те, чого я так давно прагнув: доброта, співчуття, наполегливість і наївність.

• Моє маленьке сонечко! – промовив вголос слова, які не наважувався їй сказати.

Тепер потрібно розібратися зі Стасом. Я помітив, що вона йому також сподобалася і думаю, що він у суботу був з нею. Мені трішки образливо, що ніхто з них нічого не сказав, але я їх розумію. Після того, як Стас оселився у мене, я намагався зробити все так, щоб догодити йому і допомогти добитися чогось в житті. Але, з часом помітив, що він сам цього не дуже і прагне. Постійні гуляння, сумнівні компанії змусили мене трохи зупинити його і навчити життю. Тому, коли він закінчив навчання в університеті відправив його на свій хліб. Спочатку допоміг купити квартиру, поряд з моєю, щоб хоч трохи ще контролювати його, а потім знайти роботу. Пам’ятаю, як він прийшов до мене і посміхнувся.

• І що, тепер залишиш мене на призволяще? – запитав.
• Думаю, що час навчити тебе не тільки тратити гроші, але їх і заробляти!

Він тоді ще дуже образився на мене. Але, мій урок пішов йому на користь. І я дуже радий цьому. Що ж буде, коли я скажу про мої стосунки з Софією? Це важко передбачити.

Машина заїхала до міста і ще через півгодинки і я був біля свого під’їзда. Стас вдома, бо помітив свою машину, яка була припаркована біля будинку. Швидко піднявся на третій поверх і зайшов до квартири. Прийняв душ і одягнувши свій діловий костюм, випив чашечку чаю і помчав на роботу. Пообідаю на місці. Припаркувавшись біля офісу, написав Софії смс : «Доброго ранку, моя мила квіточко! Вибачай, що втік від тебе, не дочекавшись поки, прокинешся,  але потрібно було їхати на роботу. Тому, вибач. Надолужимо все іншим разом. Міцно цілую! Твій Велетень!

Я засміявся від того, що написав. От, закоханий дурень! Згадавши про те, як вона спала, вирішив дописати дещо.

P.S Ти така мила, коли спиш! Так би і з’їв тебе»

Від цього стало ще дивніше. Думаю, що їй сподобається. Поставив машину на сигналізацію і піднявся до офісу. Моїм колегам було дивно бачити мене таким. На роботі, я завжди серйозний і виважений чоловік. Але сьогодні, цього грізного мужчини не було. Перед ними стояв щасливий і закоханий дурень. Самому ставало смішно від цього. Але, мені це подобається бути таким щасливим, романтичним і знати, що у мене є вона, моя кохана дівчина.