Мій бос - кіт 2

Глава 42

Правду казала Кетті, що ж це за весілля без бійки?

Виявляється, проворний друг Зорьки в’їхав у щелепу батькові Тіма, через те, що чоловік ображав наречену усіма відомими лайками. У цій ситуації я підтримувала Ченгіза, котрий так сміливо відстоював честь Зорі.

Але я й оком не встигла мигнути, як сестра Тіма що є сили вдарила Ченгіза по голові стільцем і хлопець розпластався на підлозі. Та це жах! Скажене весілля просто відпочиває!!!

Якась дівчина вхопила сестру нареченого за волосся, а потім все закрутилось і пішло поїхало! Навколо всі кидались їжею, виделками та навіть десертними ножами.

До нас спустився переляканий Марк разом з Кетті та Рейчел. Мій чоловік відразу ж наблизився до мене та вкутав у пальто.

-Нам вже час додому. Не вистачало ще, аби ти постраждала серед цього хаосу.

Від серйозного обличчя Марка та усього, що відбувалось навколо, я почала сміятись. На мене зачинали дивитись як на божевільну і через секунду на мою нову сукню прилетіло тістечко. Мій сміх як рукою зняло, зате Кетті з войовничим криком жбурнула яблуко по тій самій дівчині, що так необачно забруднила мою сукню. Бідолашці яблуко влетіло прямо в лоб, а потім вона почала голосно рюмсати. Ви думаєте, Кетті зупинилась? Я теж так думала! Але через секунду вона перекинула височезний торт, смачно катаючи у ньому сестру Тіма. На Кетті тут же накинулось ще декілька дівок, але з місця зірвалась Рейчел, стрибаючи на дівчат зверху і всі з гуркотом завалились на підлогу з тортом.

-Та вони знущаються. -зціпивши зуби та підхопивши мою руку, Марк стрімко пішов на вихід.

-А як же дівчата? -розгублено запитала я, плентаючись позаду.

-Додому сьогодні пішки! Я не дозволю їм в такому вигляді сідати у своє авто.

Коли ми опинились на вулиці, землю застелив легкий сніг, а обличчя окутав холодний вітер. Як тільки я опинилась у машині, Марк зачинив мене та повернувся до приміщення, у якому саме відбувався кінець світу. Мдаа, навіть я не могла подумати про те, що весілля закінчиться саме так. Я вдивлялась у рожеве небо, на якому вже з’явилась перша зіронька. Тепер темніло набагато швидше і ночі були пекельно довгими.

Через декілька хвилин мій чоловік вийшов на вулицю разом з двома покоцаними дівчатами. Рейчел ще нормально, а от Кетті... вся її сукня була у торті, обличчя подряпане, а волосся скуйовджене. Я легенько прочинила вікно, аби чути їх перепалку.

Марк зняв своє довге пальто та склав руки на грудях.

-Я чекаю, Кетті! -грізно проричав чоловік, роблячи крок до сестри.

-Я не буду роздягатись, Марк! Це ж ганьба!

-Ти й так зганьбила мене, тому від голих сідниць не вмреш. Інакше додому пішки!

Ще декілька секунду дівчина пихкала від злості, а я ледь стримувала посмішку. Кетті швидко стягнула бретелі своєї сукні, спустила її до живота, а Марк швидко закутав її у своє пальто. Сукню Рейчел завбачливо вкинула у смітник, доки Кетті нила, що це найдорожча річ у її гардеробі.

Осипавши Марка лайкою, Кетті заплигнула на заднє сидіння та почала тремтіти, голосно цокаючи зубами.

Як не як, а дівчина заступилась за мене. Все ж почалось з мого реготу та тістечка на сукні.

-Як би там не було, а ти була неперевершена! -тихо прошепотіла, повертаючи голову до замурзаного поросятка. Вона почала посміхатись, зовсім забуваючи про холод.

-Ти бачила як я її? А коли ви пішли я її і так, -Кетті вдарила долонею по сидінню Марка. -а потім так!

Двері відчинились і до салону залізла тремтяча Рейчел, без блузки, але в піджаку мого чоловіка. Він же залишився у одній білосніжній сорочці, а з його ніздрів ось ось грозився повалити дим.

Коли ми трохи від’їхали, дівчата почали голосно про щось перешіптуватись.

-ЩЕ РАЗ!!! -прокричав Марк, мов ненормальний, а ми всі підстрибнули на місці, витріщаючись на нього. Навіть малюк затих, перестаючи гамселити мій живіт. -Ще раз хоч одна ось так зробить, і я ніколи й нікуди вас не візьму!

Не вгамовувався Марк, міцно стискаючи кермо.

-Коли приїдемо до дому, не доведи господи хоч одна піде спати! Розмова буде дуже серйозною, дівчата.

Я почула схлип і відразу ж обернулась. Спочатку я думала, що Кетті знову давить на жалість любого братика, але її тремтячі губи та зляканий погляд доводили зворотне.

Зітхнувши, я теж спробувала вклинитись у цю розмову.

-Марк, ніхто не винен у цьому! Ти сам бачив, що мене першу зачепили. А так як я вагітна і не змогла за себе постояти, -здавалось, що він лише зараз згадав про те, що я вагітна. Його погляд різко впився у мій живіт, а потім він почав повільно вирівнювати дихання, заспокоюючись. -Кетті зробила усе за мене. І я вдячна їй за допомогу.

Підморгнувши дівчині, я взяла Марка за руку.

-Зоряна не бере слухавку? -вкотре поцікавився чоловік, а я, стенувши плечима, знову набрала її номер. Усе, як завжди — по за зоною досяжності.

-На жаль.

-Медіно, розберись з нею! Тому ще вона зганьбила не лише себе, а й мене. Усі знали, що ми будемо свідками цього весілля але були проти, бо це погана прикмета! -швидко тараторив Марк. -Не можна одруженим ставати свідками. І ось, це вкотре підтвердилось.

-Ми не маємо до цього інциденту жодного відношення. Так вирішила Зоря, значить, вона знає, що робить. Не суди її, будь ласка. -спробувала захистити подругу я, хоча вже знала, що добряче відгамселю її перед доовгою розмовою.

Коли ми приїхали додому, я спробувала забрати Марка до спальні, але він чудово пам’ятав про “виховну” годину. Зітхнувши та побажавши дівчатам удачі, я підійнялась до кімнати та почала знімати сукню. Тільки тепер я зрозуміла, як сильно втомилась. Мої ніженьки гуділи, низ живота трохи потягував через надмірну активність, а гул у голові ставав усе сильнішим. Вмившись, переодягнувшись та діставши мільйон шпильок зі свого волосся, я нарешті лягла у тепле ліжечко. Ще довгенько я чула, як кричав та шипів Марк, але втручатись не хотіла. По -перше, не гарно підривати його авторитет. По — друге, я надто втомлено. Ну а по — третє..... я ще не придумала.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше