Розділ 57. КІР. Між бажанням володіти і бажанням захистити.

Яра в одній легенькій нічній сорочці і з вологим волоссям і я в своєму костюмі сиділи на дивані в лазні — пару хвилин тому я саме дорозповів все, що зі мною трапилося поки Яра приймала душ.

— Ахахахахх... — Яра ніяк не могла вгамувати свій істеричний сміх, який почався тоді, коли я в особах переказав мій діалог з «мамою». — Не думала, що ти можеш прикидатися закоханим пай-хлопчиком!

— Чому відразу прикидатися? — я злегка насупився і надув губи, прямо як зазвичай робила вона.

— Ну ось знову... — Яра посміхнулася і протягнула кінчики пальців до моїх вуст. — Хоча знаєш... — вона злегка облизалася, перевела руку з губ на мою щоку і подалася вперед, щоб наші обличчя розділяла лише пара сантиметрів. — Такий ти, в цьому недосвідченому образі паіньки заводиш мене не гірше, ніж звичайний сильний у всьому впевнений переможець-Кір... — вона опустила руку нижче, на мою шию, а потім прикрила очі і торкнулася губами моїх губ, відразу ж розмикаючи їх і проникаючи до мого рота своїм язиком.

Я слухняно розтулив губи і впустив чужого язика до свого рота, теж прикриваючи очі і шумно видихаючи повітря через ніс.

Яра подалася вперед, на мене, змушуючи мене лягти на спину. Її руки почали розстібати мою сорочку.

"Так Кіре, спокійно," — переконував я сам себе. — "Думай про щось… Вино. Так, вино. Дегустації... Не можна взяти і злякати її різко перейнявши ініціативу. Подивимося спочатку, як далеко вона сама готова зайти."

"Чорт..." — по тілу пройшли мурашки, коли Яра поцілувала мене в шию.

Я відкрив очі одним ривком підім'яв Яру під себе і заглянув в затуманені бажанням, злегка здивовані моїми різкими діями, блакитні очі.

— Ну скільки можна... — прошепотіла вона, простягаючи руки вгору і обіймаючи мене за шию. — Будь ласка, Кіре... — майже нечутно шепотіла вона.

Тремтячий голос згідної на все Яри привів мене до тями.

— Не так і не тут, — прошепотів я, чмокнувши її в щоку.

— Але ... — пошепки обурилася вона.

— Спи, я в душ...

***

Прямо із закритими очима я стояв під холодними струменями води.

Спочатку я не хотів дати їй наблизитися заради своєї безпеки. До цього я не хотів ставати ближче до неї, щоб не пропав мій же інтерес і щоб вона могла радувати мене як можна довше. 

Потім, я побачив її прихований потенціал і сам наблизився... Я думав, що мені чужі подібного роду почуття, але ж ні...

Я відкрив очі, цівки крижаної води стікали по моєму обличчю.

Тепер я розриваюся між бажанням володіти нею цілком — і душею і тілом, і бажанням захистити її від себе. Розумію, що правильний другий варіант і так буде краще обом, але все одно не можу зважитися.

Я посміхнувся.

Такими темпами рано чи пізно ми точно знищимо одне одного...

Я вимкнув воду і вийшов з душу, витерся рушником, натягнув чисті чорні боксери і білу футболку.

Коли я вийшов до кімнати, Яра лежала обличчям до стіни з закритими очима. Її дихання було рівним і спокійним.

Я присів на край ліжка і простягнув руку до її щоки, але за міліметр до того, як торкнутися, зупинився і майже відразу ж прибрав руку назад.

— Хоча б обійми мене, — прошепотіла вона, все ще лежачи обличчям до стіни з закритими очима.

Я ледь помітно зітхнув, а потім все ж ліг біля Яри і обійняв її зі спини.